ЦИФРОВЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ОНТОЛОГІЇ ГРОШЕЙ: ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ ВАЛЮТНОЇ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ В ЕПОХУ ТОКЕНІЗОВАНОЇ ВАРТОСТІ

ЦИГАНОВ, С., БУЗ, А. (2025). DIGITAL RECONSTITUTION OF MONETARY ONTOLOGY: INSTITUTIONAL PRECONDITIONS FOR CURRENCY INTERNATIONALISATION IN THE AGE OF TOKENISED VALUE. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 21–31. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/21-32

Вступ. Поява цифрових валют центральних банків та криптовалют – форм грошей, реалізованих у вигляді коду – зумовила фундаментальне переосмислення онтології грошей. Класична теорія розрізняє онтичний статус грошей (що таке гроші) та їхні онтологічні умови (як вони набувають суспільного визнання як гроші). Токенізація порушує цю дихотомію, вбудовуючи монетарні функції у програмовані цифрові архітектури. У цьому дослідженні аналізується, як поява токенізованої вартості та програмованих грошей спонукає до переоцінки буття грошей, з особливим акцентом на їхній вплив на інтернаціоналізацію валют.
Методи. Стаття ґрунтується на якісному змішаному підході, що поєднує теоретичне моделювання та порівняльний аналіз кейсів. Розроблено концептуальну модель – функціональний континуум «грошовості» – із застосуванням тривимірної метрики, побудованої на основі класичних функцій грошей. Документальний аналіз монетарної теорії та міжнародної практики підтримує цю модель, а порівняльні тематичні кейси (зокрема e-CNY, Onyx, e-Naira) ілюструють інституційну плюральність.
Результати. Отримані результати свідчать, що токенізація нівелює традиційну відмінність між грошовим знаком і платіжною інфраструктурою, роблячи трансферентність вбудованою функцією цифрових грошей. Смартконтракти та виконання правил на рівні протоколу забезпечують автономну реалізацію монетарних норм – явище, окреслене тут як «програмована суверенність». Представлено типологію реєстрових архітектур – від бездозвільних публічних блокчейнів до облікових державних систем – кожна з яких має специфічні наслідки для довіри, композиційності та транскордонного охоплення. Інституційні передумови міжнародного обігу проаналізовано за правовим, управлінським, інтероперабельним та конфіденційним вимірами. Ключовим є сформульоване гіпотетичне положення: криптовалюта, яка функціонально відповідає або перевищує рівень «грошовості» найслабшої визнаної фіатної валюти, може вважатися грошима у глобальному вимірі незалежно від державного схвалення.
Висновки. Цифровізація перетворює гроші на програмований інституційний об’єкт, розширюючи онтологічний спектр того, що може визнаватися валютою. Водночас потенціал досягнення міжнародного масштабу залежить від здатності цифрових токенів задовольнити ключові інституційні критерії: юридичне визнання або толерування за кордоном, надійне управління, технологічна інтероперабельність і збалансованість між захистом приватності та регуляторною відповідністю. Запропонована модель забезпечує теоретичну основу та тестовані положення для оцінки траєкторій інтернаціоналізації цифрових грошей, зокрема їхнього потенціалу або обходити, або інтегруватися у чинні ієрархії світової валютно-фінансової системи.