Залежність площ суббасейнів і ширини річкових долин від порядку Стралера: басейни Пруту та Сірету
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
14 червня 2026 р.
Автор(и) :
Паланичко, О. В.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Ігонькін, Д. І.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
49
Випуск :
1(131)
ISSN :
0868-6939 (print) ; 3154-8288 (online)
Початкова сторінка :
40
Кінцева сторінка :
46
Цитування :
[APA 7] Паланичко, О. В., & Ігонькін, Д. І. (2026). Залежність площ суббасейнів і ширини річкових долин від порядку Стралера: басейни Пруту та Сірету. Фізична географія та геоморфологія, 49(1(131)), 40–46. https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.05
[ДСТУ] Паланичко О. В., Ігонькін Д. І. Залежність площ суббасейнів і ширини річкових долин від порядку Стралера: басейни Пруту та Сірету. Фізична географія та геоморфологія. 2026. Т. 49, № 1(131). С. 40—46. DOI: 10.17721/phgg.2026.1/131.05 (дата звернення: 13.08.2026).
Метою дослідження є кількісне виявлення хоричного та регіонального рівнів річково-басейнових геосистем на основі аналізу залежностей між порядком річкової мережі за Стралером, площею суббасейнів і шириною річкових долин на прикладі басейнів Пруту та Сірету в межах України. Актуальність дослідження зумовлена потребою формалізації меж між ієрархічними рівнями басейнової організації, які традиційно визначаються переважно якісно.
Методологічною основою дослідження є поєднання морфометричного аналізу, ГІС-моделювання, цифрової моделі рельєфу ALOS PALSAR із просторовою роздільною здатністю 12,5 м та алгоритмічної обробки просторових даних засобами Python. Для виділення суббасейнів застосовано визначення вододільних ліній, watershed-сегментацію, stream burning, обчислення напрямків стоку за алгоритмом D-infinity і формування неперекривних водозбірних одиниць. Ширину річкових долин оцінено шляхом трасування поперечних профілів перпендикулярно до локальної осі русла з урахуванням висоти над руслом, положення вододілів і перетинів із річками вищого порядку.
В результаті змодельовано суббасейни Пруту та Сірету 3-7-го порядків за Стралером і визначено їхні площі. Встановлено, що розподіл площ є асиметричним і наближається до логнормального, а середня площа суббасейнів зі зростанням порядку збільшується майже експоненційно. Аналіз ширини річкових долин показав її загальне збільшення зі зростанням порядку водотоку, однак ця залежність істотно модифікується геоморфологічними умовами. Найбільші розширення долин пов’язані з переходом річкових систем із гірських районів у передгірні та рівнинні області.
Поєднаний аналіз площ суббасейнів і ширини річкових долин дає змогу кількісно охарактеризувати перехід від хоричного до регіонального рівня річково-басейнової організації. Площа суббасейну відображає горизонтальний масштаб водозбору, тоді як ширина долини характеризує морфологічну вираженість долинної структури. Разом ці показники можуть використовуватися як взаємодоповнювальні критерії для аналізу ієрархічної будови річково-басейнових геосистем і порівняльних геоморфологічних досліджень.
Методологічною основою дослідження є поєднання морфометричного аналізу, ГІС-моделювання, цифрової моделі рельєфу ALOS PALSAR із просторовою роздільною здатністю 12,5 м та алгоритмічної обробки просторових даних засобами Python. Для виділення суббасейнів застосовано визначення вододільних ліній, watershed-сегментацію, stream burning, обчислення напрямків стоку за алгоритмом D-infinity і формування неперекривних водозбірних одиниць. Ширину річкових долин оцінено шляхом трасування поперечних профілів перпендикулярно до локальної осі русла з урахуванням висоти над руслом, положення вододілів і перетинів із річками вищого порядку.
В результаті змодельовано суббасейни Пруту та Сірету 3-7-го порядків за Стралером і визначено їхні площі. Встановлено, що розподіл площ є асиметричним і наближається до логнормального, а середня площа суббасейнів зі зростанням порядку збільшується майже експоненційно. Аналіз ширини річкових долин показав її загальне збільшення зі зростанням порядку водотоку, однак ця залежність істотно модифікується геоморфологічними умовами. Найбільші розширення долин пов’язані з переходом річкових систем із гірських районів у передгірні та рівнинні області.
Поєднаний аналіз площ суббасейнів і ширини річкових долин дає змогу кількісно охарактеризувати перехід від хоричного до регіонального рівня річково-басейнової організації. Площа суббасейну відображає горизонтальний масштаб водозбору, тоді як ширина долини характеризує морфологічну вираженість долинної структури. Разом ці показники можуть використовуватися як взаємодоповнювальні критерії для аналізу ієрархічної будови річково-басейнових геосистем і порівняльних геоморфологічних досліджень.
Галузі знань та спеціальності :
E Природничі науки, математика та статистика
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
4.38 MB
Контрольна сума :
(MD5):aa779c215c43f473f9b475beeb5176b3
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International