Геоекологічна парадигма у вищій освіті України

Шищенко, П., & Гавриленко, О. (2019). Геоекологічна парадигма у вищій освіті України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 18-23. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.4

Досліджено змістовне наповнення навчальних дисциплін геоекологічного профілю, що має забезпечити якісні змі­ни освітнього процесу та впровадження в нього інноваційних технологій для успішного втілення на практиці здобу­тих студентами теоретичних знань. Виходячи з посилення небезпечних наслідків діяльності людини і ускладнення поточних геоекологічних проблем, обґрунтовано актуальність геоекологічного фаху і вміння випускників закладів вищої освіти запроваджувати здобуті знання в практичній діяльності. Геоекологічний підхід до оптимізації просто­рово-часової структурно-функціональної ландшафтної організації території стає при цьому одним з головних шля­хів від теорії до практики в процесі набуття вищої освіти.
Розроблено зміст трьох структурних блоків програми навчальної дисципліни “Геоекологія України” для студен- тів-магістрів, що має відповідати загальній методології досліджень, головним геоекологічним проблемам та засто­суванню результатів досліджень для розв’язання цих проблем. Упорядковано основні форми забезпечення освітнього процесу на кожному етапі вивчення дисципліни. На початковому етапі такими формами є організація нестандартних лекційних занять у вигляді мультимедійних презентацій, а також семінарських занять з тестуванням, публічними виступами і студентськими дискусіями. Основний етап вивчення дисципліни присвячено аналізу сучасних геоекологі­чних проблем України. Наведено схему розкриття цих проблем: “вплив нераціонального природокористування – зміна компонентів геоекосистем – порушення геоекологічних функцій цих компонентів унаслідок негативного впливу – шляхи відновлення порушених зв’язків”. Розкрито переваги поєднання класичних традиційних методик навчання із творчим пошуком, застосовуванням інноваційних освітніх технологій, оригінальних дидактичних ідей.
Обґрунтовано доцільність упровадження на цьому етапі освітнього процесу методу проектів, що дозволяє студе­нтам не лише краще засвоювати лекційний матеріал, але і вчитися самостійно здобувати знання в тісній співпраці з викладачем. Запропоновано алгоритм здійснення проектної діяльності та орієнтовні теми студентських проектів у межах навчальної дисципліни, а також форми взаємодії студентів і викладача на певних етапах роботи над проектом. Розроблено теми прикладного блоку навчальної дисципліни, пов’язані з практичними аспектами геоекологічних дослі­джень, які можуть бути обрані студентами самостійно на прикладі свого міста, району, області. Після засвоєння всіх тем освітньої програми майбутні фахівці стають підготовленими до практичної діяльності щодо впровадження геое- кологічного підходу до оптимізації природокористування з метою розв’язання актуальних проблем.