Перехід з російської мови на українську: фонетичні та лексичні аспекти (аналіз блогу на платформі YouTube)

Семенчук Є. Перехід з російської мови на українську: фонетичні та лексичні аспекти (аналіз блогу на платформі YouTube) : кваліфікаційна робота бакалавра : 035.10 Прикладна лінгвістика / наук. кер. Я. Ходаківська. Київ, 2025. 114 с.

Бакалаврська робота досліджує фонетичні й лексичні аспекти переходу з російської на українську мову. Її актуальність пояснюється сучасними мовними тенденціями в Україні, зокрема переходом блогерів на українську мову в контексті українізації інформаційного простору, що посилилася після 2014 року, особливо через війну з Росією. Метою роботи є глибоке вивчення та аналіз мовлення сучасних YouTube-блогерів під час переходу з російської на українську мову, зосереджуючись на лексичних, фонетичних, фразеологічних і стилістичних особливостях їхнього мовлення, а також їхньому впливі на суспільну думку та сприйняття. Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання: – проаналізувати дискурс війни як позамовний фактор мовних змін; – дослідити причини лексичних запозичень із російської мови; – здійснити детальний аналіз медіатекстів, вивчаючи лексику, синтаксис і структуру мовлення, а також виявити закономірності та тенденції в мовних особливостях; – охарактеризувати YouTube як лінгвістичний простір; – порівняти вимову голосних і приголосних фонем української та російської мов. Об’єктом дослідження є аудіовізуальні тексти блогерів на YouTube за період із лютого 2022 року до березня 2025 року. Предметом є лексичні засоби, фразеологічні одиниці та стилістичні прийоми, використані в мовленні блогерів. Дослідження показало, що мовлення українських YouTube-блогерів є багатогранним і динамічним, поєднуючи розмовну невимушеність, тематичну спеціалізацію та свідоме сприяння розвитку української мови. Білінгвізм у їхньому мовленні помітний через різноманітність аудиторії, культурний контекст і прагнення бути зрозумілими та актуальними. 3 Фонетичні особливості переходу з російської на українську мову аналізувалися на прикладі YouTube-каналу «Second Fashion UA», який присвячений секонд-хенду, моді, стилю та свідомому споживанню. Найпоширенішими фонетичними явищами у вимові голосних на каналі виявилися акання, заміна [и] на [і] та вимова [і] замість [е]. Усі ці явища, крім акання, стають менш частими під час переходу блогерки на українську мову, тоді як акання залишається стабільно поширеним. Найчастіше в мовленні авторки каналу «Second Fashion UA» трапляються русизми, що позначають дії людей або предметів. Рідше вживаються русизми для назв одягу, його частин, матеріалів чи аксесуарів. Така тенденція, ймовірно, зумовлена тематичною спрямованістю блогу, що фокусується на одязі та взаємодії з аудиторією.