Геохімія ландшафтів історичної місцевості Гірка Крістера (м. Київ)

Сплодитель А., Сорокіна Л., Голубцов О., Кураєва І. Геохімія ландшафтів історичної місцевості Гірка Крістера (м. Київ). Фізична географія та геоморфологія. 2022. Т. 45, вип. 1-6 (111–116). С. 7-15.

Викладено результати еколого-геохімічного дослідження ландшафтів історичної місцевості Гірка Крістера, що у Подільському районі м.Києва. Метою дослідження є виявлення сучасного стану забруднення цієї території важкими металами – їхнього вмісту у компонентах ландшафтів (ґрунтах, рослинах, водному середовищі). Охарактеризовано ландшафтну структуру та сучасне використання території. Проаналізовано ступінь забруднення ґрунтів у точках пробовідбору, що розміщені у межах лісостепових ландшафтів лесової рівнини та мішанолісових ландшафтів моренно-воднольодовикової рівнини. Для аналізу використано сумарний показник забруднення (Zc), за яким територія дослідження у цілому має помірно-небезпечний рівень забруднення ґрунтів важкими металами. Найбільша частка належить свинцю та міді, вміст яких в окремих зразках у 2-4 рази перевищує гранично допустимі концентрації. Значний також вміст цинку та нікелю. Сумарне забруднення важкими металами ґрунтів у межах ландшафтів лесових рівнин є дещо вищим, ніж у моренно-воднольодовикових ландшафтах. Результати
вивчення мікроелементного складу рослинності Гірки Крістера свідчать, що рослини характеризуються підвищеним вмістом марганцю, титану, міді та свинцю. До рослин з високою здатністю акумулювати важкі метали належать клен гостролистий, щириця звичайна та бузок. Для аналізу вмісту забруднюючих речовин в поверхневих та підземних водах відбиралися зразки води з природних та штучних водойм, а також з бювету. У водоймах Гірки Крістера виявлено перевищення вмісту важких металів в десятки та сотні разів. Встановлено гідрогеохімічні особливості питних підземних вод. Бюветна вода відповідає вимогам ДСТУ. Перевищення гранично допустимих концентрацій виявлено для сумарної концентрації іонів натрію і калію та для перманганатної окиснюваності. Отримані результати є важливими для обґрунтування розміщення мережі комплексного еколого-геохімічного моніторингу, сприятимуть підвищенню ефективності заходів поліпшення стану природного середовища та покращення умов проживання населення.