Плакатна пропаганда СРСР в роки німецько-радянської війни (1941-1945 рр.)

У роботі за допомогою історичного, семіотичного та семантичного аналізів досліджено радянські пропагандистські плакати 1941-1945 рр. Виокремлено основні сенси, які мають доносити зображення, проаналізовано візуальне та текстове наповнення, методи та способи впливу на населення. Визначено головні образи, які експлуатувала радянська пропаганда, класифіковано їх за критеріями статі, професійної діяльності, місця проживання героїв плакатів тощо. Велику увагу приділено дослідженню образів матері, дружини, образів робітників та робітниць, колгоспників та колгоспниць. Тема зображення радянських воїнів навмисно згадується лише поверхово, адже фокус дослідження був направлений саме на образ ворога та образи представників тилу. Знайдено ключові тенденції та закономірності втілення образів людей на плакатах. Досліджено, що образ матері зазвичай використовували як той, що закликає до боротьби та помсти ворогам за зруйноване життя, і нерідко він тісно переплітається з образом Батьківщини. Образи дітей та дружин використовували за двома напрямками: в більш ранніх плакатах для показу тяжкого життя в окупації та знущання гітлерівців (це мало пробудити ненависть до ворогів), а у плакатах від 1944 року для демонстрації щасливих облич людей, які чекають або вже дочекались своїх рідних з війни. Акцент зроблено на аналізі плакатів саме в ідеологічному дискурсі, адже так можна найточніше простежити вплив пропаганди. Аналіз візуальних джерел допоміг з’ясувати, як саме пропаганда чинила вплив через емоційно-психологічні прийоми, використовувані авторами плакатів. У досліджуваних плакатах застосовувались методи акцентування уваги, формування асоціацій за допомогою кольорів та яскравих образів, звернення до патріотичних та особистих почуттів. Детально проаналізовано текстове наповнення плакатів, основні гасла та заклики. Також досліджена динаміка зміни наративів пропаганди відносно різних періодів війни. Так, наприклад, для плакатів 1941 року було характерним використання наративів про помсту ворогові та його знищення, плакати 1943 року зосереджувались на допомозі фронту, а плакати 1945 року були піднесено-урочистими та вже мали згадки про перемогу. Було визначено основні риси естетичного втілення принципів соціалістичного реалізму в плакатній продукції воєнного часу. З’ясовано, що образ ворога у радянській плакатній пропаганді створювався шляхом надання своєму супротивнику винятково негативних, низьких, мерзенних рис. Досить часто художники використовували інфернальні образи для змалювання ворожи х солдатів та їхньої ідеології. Під час створення образу ворога радянські пропагандисти прагнули втілити риси, які викликали сильну ненависть і огиду у тих, до кого зверталася подібна пропаганда.

Using historical, semiotic and semantic analyses, the master's thesis examines Soviet propaganda posters of 1941-1945. The main meanings that should be conveyed by images are highlighted, the visual and text content, methods and ways of influencing the population are analysed. The main images exploited by Soviet propaganda were identified, and classified according to the criteria of gender, professional activity, and place of residence of the characters of the posters. Much attention is paid to the study of images of mothers, wives, images of workers and collective farmworkers. The topic of depicting Soviet soldiers is deliberately mentioned only superficially, because the focus of the study was directed specifically at representatives of the rear. The key t rends and regularities of the embodiment of the images of people on the posters were found. It has been studied that the image of the mother was usually used as one that called for struggle and revenge against enemies for a ruined life, and it is often closely intertwined with the image of the Motherland. The images of children and wives were used for two purposes: in earlier posters to show the hard life in the occupation and to mock the Nazis (this was supposed to arouse fury to the enemies), and in posters from 1944 to demonstrate the happy faces of people waiting for their relatives from the war Emphasis is placed on the analysis of posters in the ideological discourse, because this is the most accurate way to trace the influence of propaganda. The analysis of visual sources helped to find out exactly how propaganda had an impact through the emotional and psychological techniques used by the posters' authors. The researched posters used methods of emphasising attention, forming associations with the help of colours and bright images, appealing to patriotic and personal feelings. The text content of the posters, the main slogans and appeals were analysed in detail. The dynamics of change in propaganda narratives in relation to different periods of the war w as also investigated. So, for example, the posters of 1941 were characterised by the use of narratives about revenge on the enemy and its destruction, the posters of 1943 focused on helping the front, and the posters of 1945 were exalted and solemn and already had references to victory. The main features of the aesthetic embodiment of the principles of socialist realism in wartime poster production were determined. It was found that the image of the enemy in Soviet poster propaganda was created by giving the opponent exclusively negative, low, despicable features. The artists used an infernal image often to depict enemy soldiers and their ideology. While creating the image of the enemy, Soviet propagandists sought to embody features that caused strong hatred and disgust in people to whom such propaganda was addressed.

Сусленко К. С. Плакатна пропаганда СРСР в роки німецько-радянської війни (1941-1945 рр.) : кваліфікаційна робота : 032 Історія та археологія / Сусленко Катерина Сергіївна. - Київ, 2023. - 85 с.