Антикавказська складчатість Куринсько-Південнокаспійської западини (на прикладі Південнокаспійського басейну і Передмалокавказського прогину) .
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 березня 2023 р.
Автор(и) :
Погорєлова, Є.
Абдулла-заде, M.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
100
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
23
Кінцева сторінка :
29
Цитування :
[APA 7] Погорєлова, Є., & Абдулла-заде, M. (2023). Anti-Caucasian folding of the Kura-South Caspian Hollow (by the example of South Caspian Basin and Cis-Lesser Caucasian trough). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(100), 23–29. https://doi.org/10.17721/1728-2713.100.03
[ДСТУ] Погорєлова Є., Абдулла-заде M. Anti-Caucasian folding of the Kura-South Caspian Hollow (by the example of South Caspian Basin and Cis-Lesser Caucasian trough). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2023. Vol. 1, no. 100. P. 23—29. DOI: 10.17721/1728-2713.100.03 (date of access: 25.07.2026).
Південнокаспійська западина (ПКЗ) є найглибшим осадовим басейном у світі і займає всю південну глибоководну частину Каспійського моря і прилеглі до нього із заходу та сходу Куринську та Західнотуркменську низовини. ПКЗ має найтоншу (6...8 км) консолідовану кору океанічного типу та найпотужніший осадовий чохол (25...30 км). Потужність пліоцен-четвертинних відкладень становить 10...12 км. Потужність основного нафтогазоносного комплексу – продуктивних червонокольорових товщ нижнього пліоцену становить 7...8 км. У межах Малокавказького прогину на мезозойському етапі розвитку накопичилося понад 6 км вулканогенно-осадових відкладень. Однак у західній частині прогину простежується доюрський фундамент, що має північно-східне орієнтування і формує аналогічне орієнтування вищезалягаючих відкладів. Ці явища відбувалися в умовах стиснення на півночі ПКЗ і реалізувалися на рівні консолідованої кори субдукційними, а на рівні осадового чохла – структуротвірними процесами. Первинна міграція переходить у бічну – із занурених зон у підняті. Глибинні розломи, що сформували поперечну складчастість, також можуть служити шляхами міграції. Занурена переважно газоносна зона осадконакопичення продуктивної товщі представлена складчастістю як кавказького, так і антикавказького простягання. Незважаючи на те, що Куринсько-Південнокаспійська западина на сучасному етапі охоплює територію від Дзирульського масиву на заході до Західнотуркменської западини на сході включно, як єдиний негативний структурний елемент, у мезозойський час, як випливає з вищевикладеного, вона являла собою дві самостійні області осадконакопичення в Закавказькому мікроконтиненті (західна частина) та Великому Кавказько-Південнокаспійському рифтогенному басейні (східна частина). Тому антикавказька складчастість Куринсько-Південнокаспійської западини має інший генезис і, природно, іншу нафтогазоносність.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
948.48 KB
Контрольна сума :
(MD5):e6c1d4dece018b86c697e131f65758e9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International