Після Вальтера Скотта: англійський історичний роман 1830–1840-х років

Бойніцька, О. (2024). Після Вальтера Скотта: англійський історичний роман 1830–1840-х років. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (36)), 10-15. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.36.02

Вступ. Розглядається своєрідність еволюції жанру історичного роману після його виходу на авансцену літератури першої половини ХІХ ст. завдяки "веверлієвському циклу" романів В. Скотта; простежується пода-льший розвиток жанру в англійській літературі ранньовікторіанської епохи та середини ХІХ ст., зокрема в до-робку Дж. П. Р. Джеймса, В. Г. Ейнсворта, Е. Бульвер-Літтона, Ч. Кінгслі. Актуальність дослідження зумовлена потребою реінтерпретації проблем історії, взаємодії історії та літератури в контексті сучасного літературо-знавчого дискурсу. Мета наукового пошуку полягає у визначенні художніх домінант та основних напрямів роз-витку історичного роману впродовж ХІХ ст.
Методи. Дослідження здійснене з використанням комбінованого підходу, який поєднує елементи істори-ко-культурного, порівняльно-історичного та рецептивно-естетичного методів, жанрової та постмодерніст-ської критики. Дослідницька стратегія також ґрунтується на методах семантичного, стилістичного, нарато-логічного, контекстуального, інтертекстуального та текстуального аналізу з елементами порівняльної ти-пології.
Результати. Встановлено, що формування жанру історичного роману, його стрімко зростаюча популя-рність засвідчують процес зміщення естетичних домінант у художній літературі ХІХ ст. Популярність валь-терскоттівських романів збігається з інтенсифікацією інтересу до національної історії у вікторіанський пері-од. Історичні праці Т. Карлайла та Т. Б. Маколея значно сприяють зростанню авторитету й популярності іс-торичної романістики, справляють вплив на літераторів. Вікторіанські історичні романісти адвокують до-тримання фактологічної достовірності. Водночас всередині жанру з'являється тенденція до шаблонної рома-нтизації та міфологізації відтворень історії на догоду популярним смакам.
Висновки. Зростання популярності вікторіанських історичних романів не супроводжувалось удоскона-ленням їхніх художніх якостей – одночасно зі значною популяризацією жанр поступово втрачав найкращі риси, властиві вальтерскоттівській моделі. Англійські історичні романи середини ХІХ ст. тлумачать історію у зв'яз-ку з актуальними проблемами свого часу, нерідко позначаються тенденційністю, дидактизмом, ідеологічною заангажованістю. Відтворення історії надавало вікторіанським письменникам змогу проілюструвати насампе-ред прогресивні зміни, уславити перемогу сучасного прогресу над "старими часами", відбиваючи, у такий спосіб, просвітницьке бачення історії, характерне також і для вікторіанського прогресивізму.