Драматургічні функції звукового супроводу в кінокартині Сергія Маслобойщикова "Яса"
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Балабуха, Сергій
Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1 (16)
ISSN :
2616-9975
Початкова сторінка :
80
Кінцева сторінка :
87
Цитування :
[APA 7] Балабуха, С. (2025). Dramaturgical functions of sound accompaniment in Serhii Masloboyshchykov's film "Yasa". Українські культурологічні студії, (1 (16)), 80–87. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).12
[ДСТУ] Балабуха С. Dramaturgical functions of sound accompaniment in Serhii Masloboyshchykov's film "Yasa". Українські культурологічні студії. 2025. no. 1 (16). P. 80—87. URL: https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).12 (date of access: 18.07.2026).
Вступ . У статті зосереджено увагу на тому, як режисер Сергій Маслобойщиков вибудовує драматургію повнометражної стрічки "Яса" (2024) за допомогою багаторівневої звукової системи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення методів роботи зі звуковою компонентою, застосовуваних С. Маслобойщиковим, чий творчий доробок недостатньо репрезентовано у вітчизняному науковому дискурсі.Метою є виявлення драматургічних функцій кожного зі звукових шарів фільму та аналіз механізмів їхньої взаємодії із візуальним рядом.
Методи . У статті використано компаративний і shot-breakdown аналізи (за Мішелем Шіоном), залучено модель "звукових сфер" та типологію активного слухання (reduced, causal, semantic, referential) Девіда Сонненсхайна. Також застосовано семантичний та контекстуальний аналітичні підходи. Результати . У стрічці вдалося виокремити п'ять звукових шарів:
▪ теми у виконанні ансамблю "Hespèrion XXI" – ключовий драматургічний провідник, наративний клей і наповнювач;
▪ авторська музика композиторів О. Бегми та Р. Вишневського, що формує напруження й має драматургічну прив'язку до головної персонажки;
▪ "музика Майдану", яка уреальнює історичний контекст;
▪ родопська народна пісня в індивідуальній поетичній інтерпретації режисера, що драматургічно висвітлює конфлікт між головними героїнями;
▪ саунд-дизайн "1-st person p.o.v. ", який моделює травматичні стани Дарки та замикає інші шари в суб'єктивному просторі її переживань.
Виявлено, що звукова компонента виконує всі чотири функції, окреслені Сонненсхайном – емоційного вказівника, наповнювача, драматургічного провідника та наративного клею.
Висновки . "Яса" демонструє складну звукову систему, загалом властиву кінематографу Маслобойщикова. Режисер тлумачить звук не як супровід, а як формотвірний елемент, що розкриває головні теми картини – війни, утрати й травми. Комплексне поєднання семантичних і референтних рівнів, а також постійне повернення до суб'єктивного саунд-дизайну перетворюють авдіо на повноцінний носій смислів і зручний інструмент для побудови режисерських наративів.
Методи . У статті використано компаративний і shot-breakdown аналізи (за Мішелем Шіоном), залучено модель "звукових сфер" та типологію активного слухання (reduced, causal, semantic, referential) Девіда Сонненсхайна. Також застосовано семантичний та контекстуальний аналітичні підходи. Результати . У стрічці вдалося виокремити п'ять звукових шарів:
▪ теми у виконанні ансамблю "Hespèrion XXI" – ключовий драматургічний провідник, наративний клей і наповнювач;
▪ авторська музика композиторів О. Бегми та Р. Вишневського, що формує напруження й має драматургічну прив'язку до головної персонажки;
▪ "музика Майдану", яка уреальнює історичний контекст;
▪ родопська народна пісня в індивідуальній поетичній інтерпретації режисера, що драматургічно висвітлює конфлікт між головними героїнями;
▪ саунд-дизайн "1-st person p.o.v. ", який моделює травматичні стани Дарки та замикає інші шари в суб'єктивному просторі її переживань.
Виявлено, що звукова компонента виконує всі чотири функції, окреслені Сонненсхайном – емоційного вказівника, наповнювача, драматургічного провідника та наративного клею.
Висновки . "Яса" демонструє складну звукову систему, загалом властиву кінематографу Маслобойщикова. Режисер тлумачить звук не як супровід, а як формотвірний елемент, що розкриває головні теми картини – війни, утрати й травми. Комплексне поєднання семантичних і референтних рівнів, а також постійне повернення до суб'єктивного саунд-дизайну перетворюють авдіо на повноцінний носій смислів і зручний інструмент для побудови режисерських наративів.
Галузі знань та спеціальності :
02 Культура і мистецтво
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мистецтво (мистецтвознавство, історія мистецтв, виконавське мистецтво, музика)
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
415.17 KB
Контрольна сума :
(MD5):c88262f42b92ffe627e5eac66bc6c06e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International