Потенціал соціальних медіа для розвитку громадянської компетентності студентської молоді

Остапенко, І.В. (2020). Потенціал соціальних медіа для розвитку громадянської компетентності студентської молоді. Український психологічний журнал, 2(14), 189-213. https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).10

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження потенціалу соціальних медіа для розвитку громадянської компетентності. Проаналізовано сучасні підходи щодо розуміння громадянської компетентності та використання соціальних медіа. Визначено основні вектори впливу соціальних медіа на розвиток громадянської компетентності: інформаційний, ціннісно-мотиваційний, емоційно-консолідуючий, мобілізаційний. З використанням методу оцінних репертуарних решіток визначено структурні компоненти громадянської компетентності студентської молоді, що розвиваються засобами соціальних медіа. Запропоновано методику виявлення провідних мотивів використання соціальних медіа для розвитку громадянської компетентності. Визначено дві групи мотивів: цільові та інструментальні. Встановлено, що серед цільових мотивів використання соціальних медіа провідну роль для студентської молоді відіграють: 1) самовираження та самоекспозиції – декларування власної громадянської позиції (Facebook, Twitter, Youtube); 2) самоідентифікації з представниками соціальних груп, які мають спільні погляди на певні проблеми (Facebook, Twitter, Instagram); 3) спільні розваги (Instagram, Youtube, TikTok); 4) встановлення контактів (Instagram, Viber, Telegram); 5) розширення уявлень про права та відповідальність громадян (Facebook, Youtube); 6) можливість обговорення соціально значущих та політико-правових проблем (Facebook, Twitter). Провідними інструментальними мотивами є використання соціальних медіа як засобу: 1) пошуку освітніх програм, інформаційних ресурсів для самоосвіти (Youtube, Facebook, Instagram); 2) задоволення естетичних потреб (Instagram, Youtube, TikTok); 3) підтримки зв’язку з тими, з ким немає можливості бачитись в реальному житті (Viber, Telegram, Instagram); 4) розвитку соціального капіталу особистості (Facebook, Twitter, Instagram, Youtube); 5) генерації ідей та відповідного контенту (пости / тексти, аудіо- та відеоконтент, комікси, меми) щодо соціально значущих та політико-правових проблем (Facebook, Twitter, Instagram, Youtube); 6) інструменту пошуку роботи (Facebook, Instagram).