ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІ ОСІБ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ РОБОТОДАВЦЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Зінченко, О.В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
4
ISSN :
2617-5967
Початкова сторінка :
149
Кінцева сторінка :
157
Цитування :
[APA 7] Зінченко, О. (2021). ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІ ОСІБ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ РОБОТОДАВЦЯ. Соціальне право, (4), 149–157. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/24860
[ДСТУ] Зінченко О. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІ ОСІБ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПОЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ РОБОТОДАВЦЯ. Соціальне право. 2021. № 4. С. 149—157. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/24860 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті проаналізовано вітчизняне законодавство, яке регулює трудову діяльність осіб, які працюють поза місцезнаходженням роботодавця. Зазначено, що в умовах економічного спаду, пов'язаного з пандемією COVID-19, війною з Російською Федерацією питання правового регулювання форм зайнятості набувають певної гостроти та актуальності, як з позиції підтримки зайнятості в цілому, так і з позиції вироблення нормативно-правового забезпечення та практичних рекомендацій для роботодавців, перед якими стоять цілком реальні завдання збереження робочих місць, працівників та організації використання найманої праці в нових реаліях. Зроблено висновок щодо важливості в умовах сьогодення таких форм зайнятості, як надомна та дистанційна, особливо останньої, яка мала свої переваги і у мирний час, а в умовах війни стала одним зі способів продовження бізнесів. Адже дистанційна робота створює багато нових можливостей, як для роботодавця, так і для працівників. Хоча вона й з’явилася з появою інформаційно-комунікаційних технологій, проте нагальної потреби у такій формі організації праці до 2020 року не виникало. Спочатку карантинні заходи змусили більшість працівників перейти на дистанційну роботу, активно освоюючи он-лайн платформи для спільної роботи, електронні системи документообігу та соціальні мережі для створення корпоративних інформаційних просторів. Згодом і війна, внаслідок якої більшість громадян України припинили працювати, серед тих же, хто продовжує працювати перейшли на дистанційну форму зайнятості. Зокрема, такі спеціальності, як викладачі шкіл та університетів, наукові співробітники, бухгалтери, юристи, банківські співробітники, менеджери з продажів опанували віддалене працевлаштування. Зазначено про доцільність переводу всіх працівників, які не працюють у галузях, пов'язаних з особистими послугами, в дистанційний режим, особливо сьогодні потрібно максимально переходити на нові стандарти роботи. Оскільки не зважаючи на свій вік та кваліфікацію майже кожна людина сьогодні зможе отримати не тільки професійну, а й особисту реалізацію завдяки дистанційному працевлаштуванню.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
711.48 KB
Контрольна сума :
(MD5):eb8b6626975380c998e9140eb9861840
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International