Шахтний туризм як чинник регенерації індустріального міста: кейс шахти «Цольферайн», м. Ессен (Німеччина)

Пацюк В.С., Казаков В.Л. Шахтний туризм як чинник регенерації індустріального міста: кейс шахти «Цольферайн», м. Ессен (Німеччина). Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. 2024. Вип. 4 (спец.). С. 49-55.

Many post-industrial regions reinterpret their industrial past as a resource for tourism. In this context, the experience of the Ruhr region in Germany is a classic example. This area has gone from being one of the largest industrial centres in Europe to a virtually completely regenerated area based on the principles of post-industrialism. This makes this area a benchmark for the development of industrial tourism in general and mine tourism in particular. This paper examines the case study of the Zollverein mine, which positions itself as the most beautiful mine in the world. The complex of the mine and the nearby coke plant is used both for direct tourism and marketing purposes and as an instrument of memory and identity politics. Through a personal visit and an expert interview with a representative of the mine, the key areas of its regeneration and the creation of a number of different locations that preserve a universal industrial history aimed at a wide audience were studied. The article analyses the activities that attract the attention of the public and tourists, forming a certain set of narratives about industrial heritage aimed at strengthening the economic position of the region. The industrial regions of Ukraine, most of which continue to develop on the principles of mono-structural production organisation, should look to the Ruhr region as a model for effectively overcoming post-industrial challenges, and the Zollverein mine is an exemplary example of this.

Багато постіндустріальних регіонів переосмислюють своє індустріальне минуле як ресурс для туристичної діяльності. Класичним у цьому контексті є досвід Рурського регіону в Німеччині. Дана територія пройшла шлях від одного з найбільших промислових осередків Європи до фактично повністю регенерованої на засадах постіндустріалізму території. Це робить цю територію еталонною для розвитку індустріального туризму в цілому та шахтного туризму зокрема. У статті досліджується конкретний приклад шахти«Цольферайн», яка позиціонує себе як найгарніша шахта світу. Комплекс шахти та розміщеного поряд коксохімічного заводу використовується як для безпосередніх туристичних та маркетингових цілей, так і як інструмент політики пам'яті та ідентичності. За рахунок особистого відвідування та експертного інтерв’ю з представником шахти було вивчено ключові напрями її регенерації та створення низки різноформатних локацій, що зберігають універсальну індустріальну історію, орієнтовану на широку аудиторію. Проаналізовано, якими заходами даний індустріальний об’єкт привертає увагу громадськості та туристів, формуючи певний набір наративів про індустріальну спадщину, спрямованих на зміцнення економічних позицій регіону. Індустріальні регіони України, більшість з яких продовжують розвиватися на принципах моноструктурної організації виробництва, повинні орієнтуватися на регіон Рур як на зразок ефективного подолання постіндустріальних викликів і шахта «Цольферайн» є зразковим для цього прикладом.