Суб'єктивне переживання депресивного епізоду біполярного афективного розладу під час війни: опис випадку з використанням методу феноменологічного інтерв'ю

РУДЕНКО, С., ДАНИЛЮК, І., ТАСЕНКО, М., ТРАВЕРСЕ, Т., ЛАЗАРЄВА, А. (2025). Subjective experience of a depressive episode in bipolar affective disorder during wartime: a case report using the phenomenological interview method. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(21), 109–115. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.1(21).15

Вступ. Війна як масова травматична подія істотно впливає на психічне здоров'я населення, зокрема, сприяє загостренню афективних розладів. Біполярний афективний розлад (БАР), що має хронічний перебіг з домінуванням депресивної симптоматики, є особливо вразливим до дії екзогенних стресорів, включно з бойовими діями. Психіатрична практика потребує більш точного розуміння суб'єктивного виміру переживання таких станів, зокрема в контексті психічної травматизації внаслідок подій військового характеру. Мета дослідження – описати клінічний випадок депресивного епізоду при БАР у пацієнтки, що проживає в умовах повномасштабного військового вторгнення, з фокусом на феноменологічному аналізі її суб'єктивного досвіду.
Методи. У дослідженні було використано комплексний підхід, який включав клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, катамнестичний методи, психометричні інструменти (MOS SF-36, PCL-5, LEC-5, DASS-21), а також феноменологічне інтерв'ю для дослідження аномального самопереживання. Використання цих методів створило умови для комплексної оцінки перебігу розладу та суб'єктивного досвіду пацієнтки.
Результати. Психометрична оцінка показала високий рівень депресивної симптоматики при помірному рівні тривоги та помірному зниженні якості життя. Показник за PCL-5 не досяг порогового значення, однак інтерв'ю виявило низку латентних посттравматичних феноменів. Феноменологічний аналіз засвідчив багатомірну структуру депресивного досвіду: розлад потоку свідомості, порушення короткочасної пам'яті, дереалізація, порушення часової орієнтації, епізодична екзистенційна порожнеча та явища амбівалентності. Окреме місце посідали феномени тривоги, як соматичні, так і когнітивні. Пацієнтка також відзначала досвід відчуження від світу, зниження агентності, переживання себе як недостатньо "справжньої" у соціальній взаємодії.
Висновки. Дослідження підтверджує доцільність використання феноменологічного інтерв'ю для дослідження аномального самопереживання як інструменту для поглибленого розуміння суб'єктивного переживання депресивного епізоду при БАР. Отримані результати демонструють необхідність мультидисциплінарного підходу до психіатричної діагностики, який включає як оцінку стандартизованими методиками, так і якісне вивчення життєвого світу пацієнта. Представлений клінічний випадок також засвідчує значущість контексту воєнної травматизації як чинника, що не лише загострює клінічний перебіг БАР, а й радикально трансформує суб'єктивний досвід психічної хвороби. Це відкриває перспективи для розробки персоналізованих підходів до соціальної та психотерапевтичної підтримки пацієнтів у ситуаціях масового стресу.