Дослідження чинників психологічного благополуччя вчителів методом фокус-груп

КАЗАКОВА, О. (2025). A study of factors influencing teachers’ psychological well-being using the focus group method. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 84–89. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).9

Вступ. У сучасних умовах підвищених професійних навантажень та суспільної нестабільності питання психологічного благополуччя вчителів набуває особливої актуальності. Зростання рівня емоційного вигорання серед педагогів, як в Україні, так і за кордоном, свідчить про необхідність вивчення не лише індивідуальних, але й організаційно-соціальних чинників цього феномену. Метою дослідження стало виявлення ключових чинників психологічного благополуччя вчителів у їхній суб’єктивній інтерпретації за допомогою методу фокус-груп.
Методи. У дослідженні застосовано якісний метод фокус-групового інтерв’ю. У січні 2025 року було проведено 7 онлайн-фокус-груп (N = 62) з учителями загальноосвітніх закладів з різних регіонів України. Дискусії модерувалися за стандартизованим сценарієм, транскрибувалися та піддавалися якісному контент-аналізу. Застосовано кластеризацію факторів за семантичним змістом.
Результати. У результаті аналізу було виокремлено п’ять кластерів чинників психологічного благополуччя вчителів: (1) соціально-організаційний (фінансова стабільність, адміністративна підтримка, зменшення бюрократії); (2) міжособистісний (підтримка колективу, взаємодія з учнями і батьками); (3) особистісно-ресурсний (саморегуляція, ритуали відновлення, тілесні практики); (4) макросоціальний (війна, економічна нестабільність, інформаційний фон); (5) екзистенційно-професійний (відчуття сенсу, позитивний зворотний зв’язок від учнів). 
Висновки. Психологічне благополуччя вчителя формується на перетині особистісних ресурсів та системних умов. Незбалансованість зовнішніх вимог та недостатність підтримки посилюють потребу в компенсаторних механізмах. Результати підкреслюють важливість створення безпечного освітнього середовища, зниження бюрократичного тиску та підтримки можливостей професійної самореалізації в умовах соціальних криз. Дослідження демонструє потенціал фокус-груп як методу глибокого якісного аналізу складних психологічних феноменів у професійних спільнотах.