Жіночі образи у пам'ятниках та монументальній скульптурі міста Києва: гендерно-географічна перспектива

Зеленська, Т., & Брайчевський, Ю. (2024). Жіночі образи у пам’ятниках та монументальній скульптурі міста Києва: гендерно-географічна перспектива. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Географія, 3-4, 38-44. https://doi.org/10.17721//1728-2721.2024.90-91.5

Вступ. У статті підіймається питання гендерного (дис)балансу в монументальній скульптурі м. Києва. Монументальна скульптура, що поєднує в собі композиції меморіального та мистецько-розважального змісту, розглядається як елемент символічного простору міста, що репрезентує та акцентує в публічних місцях ключові політичні й соціальні цінності, ідентичності та орієнтири суспільного розвитку. Саме тому дослідження пам'ятників і загалом монументальної скульптури все частіше привертає увагу не лише урбаністів і мистецтвознавців, але й соціологів, істориків та суспільних (у т. ч. і гендерних) географів. Метою роботи було проаналізувати рівень представленості жіночих образів у монументальній скульптурі м. Києва. Зокрема, завдання включали огляд подібних досліджень в інших країнах Європи та світу, кількісний та якісний аналіз представленості жінок у монументальній скульптурі Києва, просторовий аналіз розміщення пам'ятників і скульптур, що містять жіночі образи, у межах міста, у т. ч. їхнє співвідношення за адміністративними районами, порівняння Києва зі столицями та великим містами в інших країнах, аналіз історико-географічних передумов формування меморіального простору в Україні та відображення його у пам'ятниках і меморіалах Києва.

Методи. Стаття являє собою монографічне дослідження (case-study) з елементами базового статистичного, порівняльного та інтерпретативного аналізу. Джерелами даних були довідкові видання та туристичні путівники й карти.

Результати. За кількісним співвідношенням жіночих і чоловічих образів серед пам'ятників і монументів міста (41 із 360) Київ поступається низці провідних країн світу. Зокрема, незначною є кількість скульптур, присвячених реальним історичним постатям – лише 17 %. Хронологічно, суттєве збільшення кількості жіночих образів припадає на період після здобуття Україною незалежності. На відміну від багатьох міст Європи, у монументальній скульптурі мистецько-розважального змісту мало представлені сюжети, що містять оголену жіночу натуру. Спостерігається виражена тенденція використання жіночих образів для уособлення України, її державності та історії українського народу. Територіально, найбільша концентрація монументальної скульптури, що містить жіночі образи, припадає на Шевченківський і Печерський райони.

Висновки. Скромні кількісні показники гендерного балансу в монументальній скульптурі міста свідчать про недостатню представленість жінок у меморіальному просторі Києва, а отже і про недостатнє визнання досягнень жінок у суспільно-політичній і мистецькій царині. Водночас, вагома символічна роль жінки в уособленні державності та історії українського народу суттєво відрізняє український меморіальний простір від радянського і може служити позитивним прикладом гендерних цінностей. Збільшення кількості пам'ятників жінкам і меморіальної скульптури із жіночими образами свідчить про актуалізацію ролі жінки в колективній свідомості та історичній пам'яті незалежної України. Аналіз локалізації пам'ятників жінкам і монументальної скульптури, що містить жіночі образи, указує на нерівномірне їх поширення у межах міста.