Докази та доказування у праві давнього сходу й античності: вплив на сучасні концепції доказування у кримінальному процесі

Погорецький М. Докази та доказування у праві давнього сходу й античності: вплив на сучасні концепції доказування у кримінальному процесі. Європейські перспективи. 2025. № 1. С. 452-469.

Стаття пропонує цілісну історико-правову реконструкцію еволюції доказування від сакралізованих форм легітимації істини (клятва, ордалії, оракул) до раціонально організованої оцінки доказів у класичних і середньовічних правових системах. На широкому порівняльному матеріалі (Месопотамія, Стародавній Єгипет, Греція, Рим, Давній Ізраїль, Індія, Китай), а також канонічне право та ius commune, показано, як поєднання політичної централізації, розвитку письма та бюрократії, а також змін у філософсько-етичних уявленнях спричинило зміщення акценту від ритуально-числових критеріїв до інституційно гарантованої надійності письмових актів і суддівської (офіційної) оцінки доказів. У римській траєкторії простежено перехід від legis actiones до ordo iudiciorum і cognitio extra ordinem, що супроводжувався формалізацією правил належності/допустимості, розподілом тягаря доказування та виокремленням письма як носія презумптивної достовірності. Канонічне право кодифікувало цей синтез у вигляді системи «легального доказу» (probatio plena/semiplena), зберігаючи суддівську дискре- цію у межах стандартизованих презумпцій і процедур. Давньогрецька традиція – через арістотелівську опозицію «несотворених» і «сотворених» доказів – забезпечила методологічну інфраструктуру для схоластичної логіки та університетського юридичного диспуту; у результаті риторична дисципліна аргументації була «перекладена» мовою формальної раціональності й застосована в судовій практиці середньовічної Європи. На відміну від цього, східно-азійські моделі (передусім китайська) еволюціонували до бюрократично-інквізиційного формату: пріоритет «паперового сліду» (протокол, рапорт, справове досьє) та інституційний контроль за походженням і верифікацією документів підпорядкували змагальність адміністративній епістеміці магістрату.