Інституціоналізація боротьби зі змінами клімату в ЄС та соціально-економічні ефекти декарбонізації промисловості

Reznikova, N., & Grod, M. (2024). Institutionalization of Climate Change Combat in the EU and Socio-Economic Effects of Industry Decarbonization. Actual Problems of International Relations, (158), 59–69. https://doi.org/10.17721/apmv.2024.158.1.59-69

Мета статті полягає у визначенні специфіки процесу інституціоналізації боротьбі зі змінами клімату в ЄС та узагальнення потенційних соціально-економічних ефектів озеленення промисловості з акцентом на неминучості змін у системі оподаткування. Розглянуто ризики декарбонізації для конкурентоспроможності європейських виробників. Визначено особливості анонсування кліматичних цілей як складової промислових стратегій розвитку, що тягнуть за собою перегляд фінансово-фіскальних інструментів сприяння зеленому переходу. Державне стимулювання модернізації виробничих потужностей за рахунок комбінації прямих і непрямих заходів підтримки визначено дієвим інструментом амбітного плану боротьби із наслідками змін клімату та адаптації до них, прийнятого на наднаціональному рівні регулювання політики в ЄС. Стверджується, що реалізація задекларованих цілей передбачає не лише розробку превентивних заходів для протидії соціальним наслідкам декарбонізації промисловості, а й перехід до стратегічного довгострокового планування, що відображено в Плані дій з економіки замкненого циклу в ЄС. Проаналізовано потенційні наслідки впровадження Механізму регулювання вуглецевих кордонів через систему торгівлі квотами на викиди та Механізму прикордонного вуглецевого коригування. Розглянуто пастки фінансування та залучення інвестицій в зелені проєкти. Доведено, що сприяння конкурентним відносинам всередині ЄС в процесі реалізації зеленого переходу виступатиме запорукою координації стратегій промислового розвитку держав-членів ЄС, що відповідає національним інтересам.