Новітні виклики в ділянці мовної політики в час російсько-української війни (за рецепцією Тараса Шевченка)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Кремінь, Тарас
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 1
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
252
Кінцева сторінка :
268
Цитування :
[APA 7] Кремінь, Т. (2026). Новітні виклики в ділянці мовної політики в час російсько-української війни (за рецепцією Тараса Шевченка). Шевченкознавчі студії, (29), ч. 1, 252–268. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/252-268
[ДСТУ] Кремінь Т. Новітні виклики в ділянці мовної політики в час російсько-української війни (за рецепцією Тараса Шевченка). Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 1. С. 252—268. DOI: 10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/252-268 (дата звернення: 30.07.2026).
Українська мова – серед визначальних чинників національної ідентичності народу, що зумовлено історичним поступом незламної держави. З початком російсько-української війни вона стала символом самосвідомості громадян, ознакою єдності, боротьби та свободи, екзистенційним маркером "свій-чужий". У таких умовах державна мовна політика перетворюється з номінативного ідеологічного постулату в реальне планування, утвердження і захист конституційних прав і свобод громадян, а також мовної системи країни в цілому. Незважаючи на тривалу відсутність послідовних кроків у захисті конституційного статусу української мови, що призвело до створення небезпечних для державності законодавчих ініціатив, програм і стратегій, тільки з появою Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (2019), який передбачив її гарантований захист, прав громадян України на інформацію та послуги нею на території держави, а також із повномасштабним вторгненням та пробудженням національної самосвідомості розпочалися справжні зміни в мовній картині країни. За таких передумов, коли українська мова стала зброєю, а поетичне слово Тараса Шевченка – гаслом до боротьби за свободу, постало чимало викликів у ділянці мовної політики, аналіз чого зумовило актуальність дослідження. Його мета – визначити головні чинники та небезпеки мовної політики в Україні. Крім аналізу дієвих механізмів захисту державної мови, факторів збереження прав громадян України на інформацію та послуги державною мовою у різних сферах суспільного життя на території країни, необхідно з'ясувати перші результати діяльності головних мовних інституцій країни, а саме: Уповноваженого із захисту державної мови та Національної комісії зі стандартів державної мови. З їх появою державна мовна політика стала структурованою та стабільною, а культурна ідеологія, мовна стійкість, боротьба проти злочинів лінгвоциду, популяризація української мови у світі, законодавче регулювання сфери, довіра суспільства до шляхів зміцнення національних пріоритетів, а також боротьба з новітніми викликами в умовах війни стали вельми очевидними. Це помітно і на рівні втілення регіональної мовної політики, яка, вийшовши зі стану викликів і небезпек на високий ступінь активності, суспільної підтримки та масового переходу на українську, репрезентована в реальному захисті прав громадян у період наймасштабнішої українізації. Серед використаних методів – описовий, лінгвокультурологічний, а також соціолінгвістичний аналіз. Результати дослідження – в з'ясуванні новітніх викликів у ділянці мовної політики в час російсько-української війни (за рецепцією Тараса Шевченка). Висновки зумовлені актуальністю, метою, завданнями, практичним значенням результатів, а також перспективами подальших досліджень.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
395.11 KB
Контрольна сума :
(MD5):2c89c11e5b8ff37663159f0537b61320
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International