“Слова року” в українській літературній мові XXI століття як репрезентанти змін у мовній картині світу українців
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Богомолець-Бараш, Олександр Миколайович
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
14
ISSN :
2411-1562
Початкова сторінка :
32
Кінцева сторінка :
49
Цитування :
[APA 7] Богомолець-Бараш, О. М. (2019). “Слова року” в українській літературній мові XXI століття як репрезентанти змін у мовній картині світу українців. Studia Linguistica, (14), 32–49. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.14.32-49
[ДСТУ] Богомолець-Бараш О. М. “Слова року” в українській літературній мові XXI століття як репрезентанти змін у мовній картині світу українців. Studia Linguistica. 2019. № 14. С. 32—49. DOI: 10.17721/StudLing2019.14.32-49 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті здійснено спробу виявити зміни, що відбулися в мовній картині світу українців протягом останніх років. Матеріалом для спостережень і аналізу слугували результати конкурсу “Слово року” в Україні. Щороку онлайн-словник неологізмів і сленгу сучасної української мови “Мислово” оголошує “слово року” – найбільш соціально значуще, популярне й уживане слово. Крім того, називають інших номінантів – теж важливі слова на позначення актуальних явищ, подій, понять чи осіб. Зазвичай до номінації потрапляють “модні” слова. Такі лексеми є сучасними (відбивають актуальні явища в суспільстві), універсальними (сформовані новомодними течіями), масовими (перебувають у центрі суспільної думки й дискусії). Так, у 2013 р. “словом року” став “Євромайдан”, у 2014 р. – “кіборги”, у 2015 – “блокада”. У 2016 значно актуалізувалася “корупція”, у 2017 р. найбільш обговорюваним був “безвіз”, у 2018 р. ввійшло в широкий ужиток запозичення з грецької “томос”, що і стало “словом року”. Таким чином, обрані “слова року” (і номінанти на це звання) виступають лексичними репрезентантами тих явищ і подій, що найбільше хвилюють суспільство, а отже – здійснюють вплив на формування мовної картини світу українців. Результати українського конкурсу було зіставлено з результатами аналогічного конкурсу в інших країнах, зокрема, Білорусі і Росії. За допомогою зіставного аналізу було виявлено спільні риси української та білоруської мовних картин світу XXI ст. і засвідчено протилежні погляди українців і росіян на важливі суспільнополітичні явища. Наприклад, білоруси активно послуговуються запозиченням з української “вишиванка”, від чого було утворене похідне слово – неологізм “вишимайка”. Імперські амбіції росіян було вербалізовано в політично вмотивованому неологізмі-хештегу “#крымнаш”, що стало “Словом року – 2014” у Росії. Отже, можна стверджувати, що українська літературна мова XXI століття поповнюється новими лексемами, які поступово входять в ужиток українців, стаючи частиною їхньої мовної картини світу. Ці слова можуть бути частково (див. “Євромайдан”, “безвіз”) або повністю (див. “томос”) запозиченими з інших мов, однак, як засвідчує практика, органічно вливаються в узус.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
516.3 KB
Контрольна сума :
(MD5):84c2185a49dfce1543684f7e035a6581
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International