Особливості виникнення паводків на території Покутських Карпат

Hostiuk, Z., Karabiniuk, M., & Burianyk, О. ( 2022). Peculiarities of Floods on the Territory of Pokut Carpathians. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (1-2), 70-75. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.10

Проаналізовано особливості виникнення паводків на території’ Покутських Карпат. Визначено, що основними причинами цього є кількість та інтенсивність опадів, особливості геоморфології й гідрографії досліджуваної території. Представлено результати ме­теорологічних показників, зокрема кількості опадів і кількість інтенсивних дощів упродовж 15-ти років, на двох пунктах спостережень, гідропості “Варятин” і метеопості “Національного природного парку “Гуцульщина””. Досліджено, що великі паводки зазвичай відбува­ються в червні-липні, кількість опадів на гідропості “Варятин” завжди більша, ніж на метеопості “НПП “Гуцульщина””. Проаналізувавши перебіг інтенсивних дощів упродовж 15-ти років на двох пунктах спостережень з’ясовано, що для гідропоста “Варятин” характерні частіше рясні опади, ніж для метеопоста “НПП “Гуцульщина””. Відповідно до аналізу даних гідропоста “Варятин” і метеопоста “НПП “Гуцульщина”” за період 2005-2020 рр. зафіксовано 65 та 53 дні, відповідно, із рясними дощами. З’ясовано особливості геоморфо­логічної будови території, відмінності геоморфології між середньогірною та низькогірною частинами Покутських Карпат і визначено її вплив на формування й розвиток паводків. Установлено залежність виникнення паводків від гідрографічних особливостей річок та їхніх басейнів. З’ясовано, що річки характеризуються розгалуженою річковою системою у верхній та середній течії, а нижня течія – це, в основному, одна артерія, де акумулюються всі води під час паводку. Досліджено, що найбільші й наймасштабніші паводки за період спостережень у Покутських Карпатах зафіксовані на річках Черемош, Чорний Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка 24-28 липня 2008 р., 7-8 липня 2010 та 23 червня 2020 р.