Визначні родовища корисних копалин у таблиці Д. І. Менделєєва: світовий вимір

Бейдик, О. (2019). Визначні родовища корисних копалин у таблиці Д. І. Менделєєва: світовий вимір. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 13-17. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.3

Географія родовищ корисних копалин і розподіл хімічних елементів на земній кулі характеризується неоднорідні­стю. Мінерально-сировинним ресурсам світу, родовищам корисних копалин присвячений значний масив публікацій вітчизняних і зарубіжних фахівців – геологів, географів, геохіміків, економістів. При опануванні матеріалу використо­вувались порівняльно-географічний, картографічний (аналіз карт корисних копалин, мінерально-сировинних ресурсів у розрізі материків і регіонів світу), монографічний (фундаментальні роботи провідних вітчизняних і зарубіжних гео­логів і ресурсознавців, геологічні та мінерально-сировинні довідники і словники, багатотомні видання, присвячені геології та мінерально-сировинним ресурсам окремих країн і регіонів світу) методи, системний підхід, при обробці та систематизації даних застосовувалися сучасні комп’ютерні технології. Розвідані родовища мінеральної сировини (актуальні й потенційні) утворюють на планеті як окремі локальні поклади, так і геохімічні пояси – ділянки, де скон­центровані економічно цінні хімічні елементи та їхні сполуки (мінерали і породи), різноманітні за генезисом (похо­дженням), запасами, можливостями експлуатації. Найбільшими з останніх є: Аппалачі в США – західна півкуля, Висо­кий Велд у ПАР, Хібіни та Урал у Росії – східна півкуля. Країнами-лідерами, на території яких із надр видобувається найбільше геохімічної сировини, є США (65 % загальної кількості елементів таблиці), Росія (48 %), Китай (38 %), Канада (38 %), ПАР (30 %), Австралія (27 %), Казахстан (19 %), Індія (14 %), Мексика (13 %). Систематизовано уявлення про рівні забезпечення мінерально-сировинними ресурсами та корисними копалинами окремих країн і територій світу. Таблицю Д. І. Менделєєва та її мінерально-сировинне наповнення представлено у вигляді об’єктивного чинника міжнародного географічного розподілу праці. Наведені дані розкривають відповідний рівень забезпечення країн і територій мінера­льно-сировинними ресурсами. Висвітлена проблематика підтвердила високу щільність міжпредметних зв’язків (геог­рафія, геологія, геохімія, економіка, регіоналістика). Наведені дані можуть бути впроваджені в новітні програми ре­формованої освіти України.