Просторовий ресурс території м. Чернівці: хронологічний та хорологічний аналіз

Заячук, М., Заячук, О., & Заячук, А. (2021). Просторовий ресурс території м. Чернівці: хронологічний та хорологічний аналіз. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1-2(78-79), 26-32. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2021.78-79.4

Метою дослідження є аналіз просторового ресурсу території субурбанізаційної зони міста Чернівці. Проаналізовано динаміку зміни чисельності міського населення Чернівецької області. Розраховано показник напруги поля демографічного впливу та виявлено, що унаслідок активних урбанізаційних процесів навколо міста Чернівці утворилася субурбанізаційна зона, на кожний населений пункт якої діє велика, середня або ж низька демографічна напруга. Сила впливу залежить, у першу чергу, від чисельності населення міста – чим більша кількість населення в місті, тим більшою буде зона його впливу, що розглядається як вектор, спрямований від центру. За межами визначеної субурбанізаційної зони напруга демографічного впливу не зникає, а зменшується із віддаленням від міста Чернівці, на відстані близько 50– 55 км, прямуючи до нуля. Розроблено картографічну модель поля демографічного впливу міста Чернівці, де чітко вирізняються межі субурбанізаційної зони.

Приміська зона міста Чернівці починаючи із 90-х років вирізняється активними змінами та сьогодні є неоднорідною й характеризується нерівномірністю розвитку. Виявлено основні тенденції та чинники сучасних змін приміської зони міста Чернівці, взаємозв’язки населених пунктів передмістя з обласним центром. Підтверджено межі формування Чернівецької ОТГ на основі яскраво вираженого взаємовпливу “місто – село”, “село – місто”. Відслідковано історичну зміну компактності міста Чернівці за період 1861–2020 рр., де аналіз розрахованих індексів форм території м. Чернівці вказує на максимальну компактність території міста Чернівці у 1861 р. Із подальшою розбудовою міста площа території збільшувалась, а форма території поступово втрачає компактність.

Раціональність використання міського простору є передумовою стійкого розвитку міського населеного пункту, адже мінімізуються витрати часу при переміщенні пасажира та вантажопотоків, а зв’язки стають тіснішими й інтенсивнішими.