Сполучникові порівняльні конструкції в романі В. Винниченка «Лепрозорій»

Рубан С. А. Сполучникові порівняльні конструкції в романі В. Винниченка «Лепрозорій» : кваліфікаційна робота ... «бакалавр» : 035 Філологія / наук. кер. І. Арібжанова. Київ, 2025. 56 с.

Дослідження присвячене комплексному аналізу порівняльних конструкцій у складному реченні як важливого синтаксичного та стилістичного засобу в художньому тексті. Увагу зосереджено на романі «Лепрозорій» В. Винниченка, який демонструє розмаїття синтаксичних форм, зокрема порівняльних конструкцій, що активно використовуються для створення емоційно-образної картини світу.
Актуальність теми обумовлена зростаючим науковим інтересом до вивчення функціонального навантаження складних синтаксичних структур у творчості українських письменників, а також потребою у поглибленому аналізі засобів мовної виразності, що формують індивідуальний авторський стиль. Об’єктом дослідження є сполучникові порівняльні конструкції, а предметом дослідження – їхні структурні, семантичні та функціональні особливості в тексті роману «Лепрозорій».
Метою роботи є з’ясування ролі та специфіки використання порівняльних конструкцій у складних реченнях як елементів художнього стилю В. Винниченка. У процесі дослідження розглянуто теоретичні аспекти поняття порівняльної конструкції, здійснено класифікацію основних типів, проаналізовано їх синтаксичну організацію, семантичне наповнення та стилістичне навантаження в контексті авторської манери письма.
Методологічну базу становлять сучасні лінгвістичні методи, зокрема описовий, структурний, функціонально-семантичний аналіз, а також елементи контекстуального та стилістичного аналізу, що дозволили здійснити комплексне дослідження синтаксичних явищ у художньому дискурсі.
Наукова новизна полягає в системному підході до аналізу порівняльних конструкцій у складному реченні як елементів стилістичної організації художнього тексту, що дозволяє краще зрозуміти функціонування мови художньої прози В. Винниченка.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування його результатів у навчальному процесі з української синтаксису, стилістики, а також у філологічних студіях, присвячених вивченню творчості В. Винниченка та інших представників української літератури.