Параметри
Межова ідентичність літератури українського Ренесансу
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Щелкунова Ольга Сергіївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Сліпушко Оксана Миколаївна
Анотація :
У дисертації вперше в українському літературознавстві представлено системне дослідження питання межової ідентичності у літературі українського Ренесансу (кін. ХV–ХVІ ст.); визначено специфіку її художніх представлень у письменників; осмислено художнє усвідомлення ними власної національно-етнічної належності. У роботі детально аналізується поняття “межовості”, “прикордонності” як визначальної риси української
літератури Відродження, яка суттєво вплинула на формування ідейно-тематичної парадигми і жанрової системи письменства. Акцентовано увагу на специфіці реалізації цих понять у літературному доробку письменників. Визначено основні чинники формування світоглядних систем літературних діячів кін. XV–XVI ст., до яких зараховано геополітичне розташування, відсутність власної держави, культурний синкретизм. Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію, визначальну роль мало польсько-українське пограниччя. На основі філологічного аналізу творів обгрунтовано тезу про те, що ідентифікація письменників порубіжжя, зокрема українських епохи Відродження, визначається їх приналежністю до пограничних культур і літератур (насамперед польсько-українські автори), що знаходить вираження у літературній творчості. У дисертації визначаються особливості української літератури доби Відродження, її спільні з європейськими культурно-мистецькі тенденції, синтезовані з національними особливостями, масштабні крос-культурні зв’язки на рівні світогляду, ідей, тем, жанрів. Дисертація містить аналіз специфіки репрезентації ренесансного гуманізму як визначальної світоглядної засади українського літературного Відродження, у структурі якого головними показниками є антропоцентризм і особливості тлумачення людської особистості. Загалом у роботі запропоноване авторське бачення як літератури українського Ренесансу, так і її головної риси – межової ідентичності.
літератури Відродження, яка суттєво вплинула на формування ідейно-тематичної парадигми і жанрової системи письменства. Акцентовано увагу на специфіці реалізації цих понять у літературному доробку письменників. Визначено основні чинники формування світоглядних систем літературних діячів кін. XV–XVI ст., до яких зараховано геополітичне розташування, відсутність власної держави, культурний синкретизм. Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію, визначальну роль мало польсько-українське пограниччя. На основі філологічного аналізу творів обгрунтовано тезу про те, що ідентифікація письменників порубіжжя, зокрема українських епохи Відродження, визначається їх приналежністю до пограничних культур і літератур (насамперед польсько-українські автори), що знаходить вираження у літературній творчості. У дисертації визначаються особливості української літератури доби Відродження, її спільні з європейськими культурно-мистецькі тенденції, синтезовані з національними особливостями, масштабні крос-культурні зв’язки на рівні світогляду, ідей, тем, жанрів. Дисертація містить аналіз специфіки репрезентації ренесансного гуманізму як визначальної світоглядної засади українського літературного Відродження, у структурі якого головними показниками є антропоцентризм і особливості тлумачення людської особистості. Загалом у роботі запропоноване авторське бачення як літератури українського Ренесансу, так і її головної риси – межової ідентичності.
Бібліографічний опис :
Щелкунова О. С. Межова ідентичність літератури українського Ренесансу : дис. ...д-ра філософії : 035 Філологія / Щелкунова Ольга Сергіївна. - Київ, 2022. – 206 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.37 MB
Контрольна сума:
(MD5):6980978cfc48f56fd6e7619eb9fcd28f
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND