Нормативно-правові механізми забезпечення кібербезпеки в нових державах-членах ЄС
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(117)
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
30
Кінцева сторінка :
38
Цитування :
[APA 7] Кавин, С., & Брацук, І. (2021). Нормативно-правові механізми забезпечення кібербезпеки в нових державах-членах ЄС. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, (2(117)), 30–38. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22823
[ДСТУ] Кавин С., Брацук І. Нормативно-правові механізми забезпечення кібербезпеки в нових державах-членах ЄС. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2021. № 2(117). С. 30—38. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22823 (дата звернення: 25.07.2026).
Статтю присвячено вивченню механізмів і специфіки особливостей нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки в нових державах-членах ЄС у контексті дослідження їхніх національних кіберстратегій як складової частини національної безпеки з метою їхньої інтеграції в єдину міжнародну багатовекторну систему захисту інформаційного простору.
У багатьох державах-членах Європейського Союзу, зокрема Болгарії, Румунії, Словаччині, Хорватії, Чехії, сформовано загальнодержавні мережі інформаційної безпеки, які здатні досить швидко акумулювати сили та засоби державних органів для протидії, зокрема і кіберзагрозам, тим самим забезпечуючи національну безпеку своїх країн. На основі проведеного дослідження встановлено, що у своїх стратегіях держави-члени ЄС, зокрема Центрально-Східного регіону: Болгарія, Румунія, Словаччина, Хорватія, Чехія, одностайні щодо своїх планів інтегрувати національні можливості кіберзахисту та розширити ресурси для протидії кібератакам. Кожна із цих країн також використовує міжнародне співробітництво для обміну інформацією про кібербезпеку та технічну допомогу. Разом із тим аналіз нормативно-правових та організаційних основ системи кібербезпеки держав-членів ЄС свідчить про домінантну роль спецслужб, зокрема і військових, у забезпеченні кібербезпеки держави, що пов'язано з характером кіберзагроз сьогодення, протидія яким потребує інструментарію (повноважень, форм і методів), притаманного виключно спеціальним – контррозвідувальним органам держави.
У багатьох державах-членах Європейського Союзу, зокрема Болгарії, Румунії, Словаччині, Хорватії, Чехії, сформовано загальнодержавні мережі інформаційної безпеки, які здатні досить швидко акумулювати сили та засоби державних органів для протидії, зокрема і кіберзагрозам, тим самим забезпечуючи національну безпеку своїх країн. На основі проведеного дослідження встановлено, що у своїх стратегіях держави-члени ЄС, зокрема Центрально-Східного регіону: Болгарія, Румунія, Словаччина, Хорватія, Чехія, одностайні щодо своїх планів інтегрувати національні можливості кіберзахисту та розширити ресурси для протидії кібератакам. Кожна із цих країн також використовує міжнародне співробітництво для обміну інформацією про кібербезпеку та технічну допомогу. Разом із тим аналіз нормативно-правових та організаційних основ системи кібербезпеки держав-членів ЄС свідчить про домінантну роль спецслужб, зокрема і військових, у забезпеченні кібербезпеки держави, що пов'язано з характером кіберзагроз сьогодення, протидія яким потребує інструментарію (повноважень, форм і методів), притаманного виключно спеціальним – контррозвідувальним органам держави.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
08 Право
Галузі науки і техніки (FOS) :
Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
418.86 KB
Контрольна сума :
(MD5):cde42bd58d251b1dc97e159ead5ae742
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International