Символізм як «конкретна метафізика» у філософії П. Флоренського

Унікальність горизонтів філософських розмірковувань П.Флоренського зобов’язує дослідників до налаштування відповідної «інтелектуальної оптики», без чого неможливим є проникнення у втаємничений простір його вчення. Глибинною сновою світовідчуття мислителя було усвідомлення первинний стосунок між людиною та Богом. І саме такий центральний вимір задає його філософським, богословським, математичним, культоролігчним та мистецтвознавчим працям живої пульсації смислів, що перебувають понад обмеженнями та виводять до інакшого способу мислення та життя. Будучи сам представником православного священства, П.Флоренський власні філософські розробки вважав за допоміжний спосіб повернення наукових кіл до Православ’я як особистісного богопізнання. Саме святоотецька, ісихастська думка надала відповідної «антисистемної» специфіки розбудові його філософського вчення, його відповідний стиль та «новаторське» наповнення. Втім, новаторство поставало саме в усвідомленні необхідності повернення до основ духовності в значенні єдності з Богом. В такому усвідомленні розкривається зміст конкретної метафізики як символізму, в значенні поєднання, пов’язання двох розподілених реальностей.
Виявлення вкоріненості всіх форм людської діяльності, всіх земних образів в світ Божественної Істини, світ Логосу, розкриває, за П.Флоренським, і глибинну сутність ідеалізму як первинної стихії філософування, як необхідність ставити питання та отримувати на них небесні відповіді. Фактично, на основі первинного зв’язку між людиною та Богом вибудовується така антропологічна реальність, якій відкривається шлях повернення до світу ідей як реальних сутностей. Тому всі гносеологічні стратегії о.Павла спрямовані на виявлення первинної онтологічності світу, його істинного образу, його логосності. Вибудовуючи свою філософію на «серединному шляху» власного перебування, мислитель утримується від абсолютизації крайнощів, в які здатен впадати розколений людський розум.

Ключові слова: символізм, конкретна метафізика, ікона, первинна онтологія, обернена перспектива, світлове буття, аритмологія, вивернутий простір, культ, синергійна діяльність.

Василенко Ю. В. Символізм як «конкретна метафізика» у філософії П. Флоренського : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.05 Історія філософії / Василенко Юлія Володимирівна. - Київ, 2016. - 224 с.