Уявлення щодо набуття та позбавлення верховної влади в білорусько-литовських літописах

Ящук, О. (2019). Уявлення щодо набуття та позбавлення верховної влади в білорусько-литовських літописах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (141), 61-65. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.141.12

Присвячено проблемі уявлень про верховну владу в пам'ятках білорусько-литовського літописання крізь призму звісток про набуття та позбавлення влади володарем. Проаналізовано білорусько-литовські літописи першого зводу, що містять "Літописець великих князів литовських", другого зводу, що містять "Хроніку Великого князівства Литовського", та третій звід ("Хроніка Биховця"). У результаті дослідження виділено декілька шляхів легітимізації великокнязівської влади: за правом заснування; за правом успадкування; за правом завоювання; шляхом прийняття місцевим населенням; виборним шляхом; шляхом перевороту, у випадку приналежності змовників до правлячого роду. Слід зауважити, що спосіб обґрунтування права на владу через підкреслення кровного зв'язку і вокняжіння (найчастіше сина попереднього правителя, рідше – брата) є основним у літописних текстах. Також здійснено аналіз особливостей літописних повідомлень про коронацію представників роду Гедиміновичів. Крім того, досліджено вміщені в літописах повідомлення про завершення правління (як правило, унаслідок смерті правителя). На відміну від звісток про інтронізацію, звістки про смерть правителя носять переважно характер констатації факту. У найповнішому вигляді звістка про смерть правителя включає наступну інформацію: про довге успішне правління; про власне смерть; інформацію про народження і вокняжіння наступника.