Ефективність екологічної модернізації виробництва промислових підприємств

У дисертаційній роботі обґрунтовано концептуальні засади екологічної модернізації виробництва, систематизовано її головні характеристики та ознаки, запропоновано авторське трактування поняття. Розкрито взаємозв’язок екологічної модернізації виробництва із соціо-економічною концепцією екологічної модернізації. Поглиблено теоретичне розуміння ефективності у контексті екологічного впливу господарської діяльності на природне середовище, а також екологічної модернізації виробництва зокрема. Конкретизовано вимоги до методики оцінювання ефективності з огляду на цілі суб’єктів підприємництва у ході перетворення виробничого процесу в екологічно дружній.
В роботі визначено основні складові екологічної модернізації виробництва, до яких віднесено технологічну, технічну, управлінську, інноваційну, економічну та екологічну. Залежно від ступеня зміни технології виробництва виокремлено початковий, частковий та комплексний рівні проведення модернізації. Структурування екологічної модернізації дозволяє ідентифікувати її сильні та слабкі сторони, визначити потенціал зростання ефективності та спрямувати зусилля управлінців на ті ланки процесу, які цього потребують.
В результаті вивчення практичного досвіду впровадження екологічних інновацій у підприємницькій діяльності було систематизовано основні групи факторів активізації процесів екологічного осучаснення виробництва. Розроблено структурно-логічну матрицю координатного поля факторів впливу на екологічну модернізацію виробництва. Вона відображає механізм дії факторів на суб’єкти підприємництва та дозволяє визначити найбільш дієвіші з них щодо активізації екологічної трансформації підприємств.
Подальшого розвитку та узагальнення набуло трактування принципів екологічної модернізації виробництва, які відображають та забезпечують взаємозв’язок цього економічного явища з концептуальними засадами сталого розвитку та сучасними поглядами на сутність еко-ефективності. Запропонована система принципів дозволяє суб’єктам підприємництва розробити дієву стратегію екологічної трансформації виробництва згідно з цілями сталого розвитку.
Розроблено методичні положення щодо оцінювання ефективності екологічної модернізації виробництва для комплексного аналізу її результативності з урахуванням довгострокових наслідків прийнятих управлінських рішень. Для визначення рівня екологічного впливу модернізації виробництва на довкілля адаптовано методику оцінювання життєвого циклу товару, зокрема, запропоновано методику розрахунку інтегрального показника впливу на навколишнє середовище за категоріями. Як альтернативний підхід до знаходження зміни рівня антропогенного впливу запропоновано розрахунок індексу екологічної шкоди. Використання цих методичних положень дасть змогу аналізувати інвестиційні проєкти з урахуванням можливого екологічного впливу.
У роботі визначено основні екологічні ризики, пов’язані із виробництвом цементу. Проведено аналіз сучасного стану цементної галузі в Україні. Досліджено ключові фінансово-економічні показники виробничої діяльності, структуру ринку цементу та розподіл конкурентних сил. Обґрунтовано взаємозв’язок рівня конкурентоздатності виробників з їхньою стратегією екологічної модернізації виробництва. Визначено рівень конкурентоздатності цементних підприємств України за методикою, що ґрунтується на теорії конкурентних переваг, та зроблено ранжування підприємств за рівнем конкурентоспроможності. Проаналізовано резерви енергозбереження та визначено суму економії коштів підприємств цементної галузі при сплаті екологічного податку та зменшенні витрат паливно-енергетичних ресурсів.
Надано оцінку ефективності екологічної модернізації виробництва на підприємствах цементної галузі з використанням розроблених автором методичних положень. Лише четверта частина підприємств галузі здійснили комплексну трансформацію виробництва. Встановлено, що ті, які здійснили комплексну екологічну модернізацію із заміною старої технології виробництва, знизили рівень відносного екологічного впливу при випуску одиниці продукції в середньому на 20 %. Результати проведених автором монографічних досліджень свідчать, що комплексна модернізація є більш ефективною з точки зору рентабельності інвестицій та зменшення антропогенного впливу на довкілля. Залежно від рівня впровадження новітніх екологічно-орієнтованих технологій, проведено групування цементних підприємств і розроблено цільові практичні рекомендації диференційовано для кожної із груп в частині подальшої реалізації стратегії їх оновлення.
Дослідження трансформаційних процесів цементної галузі показало різноспрямованість досягнутих ефектів від модернізації за різними категоріями впливу, зокрема встановлено, що попри наявність загальної тенденції до оновлення застарілих технологічних підходів до виготовлення цементу, деякі аспекти модернізації мають протилежний екологічний ефект. Дане твердження справедливе для заміни підприємствами природного газу на викопне вугілля у якості основного паливно-енергетичного ресурсу, яке типове для усіх підприємств галузі.
У роботі визначено шляхи подальшої екологізації та нарощування виробництва цементу підприємствами у зв’язку з необхідністю післявоєнної відбудови інфраструктури та економіки в цілому. Описано актуальні процеси організаційних перетворень підприємств галузі, які можуть вплинути на подальше проведення екологічної модернізації виробництва на підприємствах. Розкрито питання впливу змін у вітчизняному екологічному законодавстві на подальшу трансформацію виробничих процесів у цементній галузі. Автором розглянуто основні сценарії модернізації виробництва на підприємствах цементної галузі у повоєнний період із визначенням необхідного обсягу інвестицій з урахуванням сучасного етапу екологічної трансформації виробників цементу.
З урахуванням кращого вітчизняного та міжнародного досвіду екологічної трансформації цементного виробництва і принципів Європейського зеленого курсу розроблено рекомендації щодо основних шляхів зниження антропогенного впливу на довкілля. Запропоновано спрямувати зусилля виробників на скорочення традиційних видів палива та збільшення частки альтернативних з нижчим вмістом вуглецю, зменшення енергоспоживання, зниження частки клінкеру у цементній продукції, а також на ширше використання технології уловлювання вуглецю.
Здобувачем проаналізовано умови залучення коштів промисловими підприємствами, визначено структуру джерел фінансування інноваційного розвитку суб’єктами підприємництва. Встановлено специфічні особливості пошуку та залучення коштів для екологічної модернізації виробництва цементними виробниками. Визначено, що для активізації інноваційної діяльності перспективним є проєктне фінансування масштабних модернізаційних заходів. З урахуванням сучасних особливостей ринку капіталу та державної політики стимулювання інноваційного розвитку промисловості сформульовано практичні рекомендації щодо визначення обсягу та пошуку джерел фінансування для задоволення потреб виробничої модернізації підприємств цементної галузі.
Розроблено оптимізаційну модель еколого-орієнтованої організації виробництва й управління, яка дозволяє сформувати ефективну інвестиційну програму підприємства з урахуванням ймовірних екологічних наслідків реалізації проєктів. Запропонована модель дозволяє встановити, які із пропонованих сценаріїв модернізації спроможні забезпечити найбільшу еколого-економічну ефективність. Модель має прикладний характер та може бути використана для формування інвестиційних програм розвитку не тільки для цементних, а й підприємств інших галузей промисловості. З використанням запропонованої оптимізаційної моделі автором розроблено інвестиційну програму післявоєнного розвитку філії ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» – «Волинь-Цемент».

Демченко К. В. Ефективність екологічної модернізації виробництва промислових підприємств : дис. д-ра філософії : 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність / наук. кер. Г. І. Купалова. Київ, 2024. 243 с.