ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ ПИТАННЯ В ЕПІСТОЛЯРІЇ СПІВРОБІТНИКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА ІНСТИТУТУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1920–1930-Х РОКІВ

Карпінчук, Г. (2023). ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ ПИТАННЯ В ЕПІСТОЛЯРІЇ СПІВРОБІТНИКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ТА ІНСТИТУТУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1920–1930-Х РОКІВ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 70–76. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.33.11

У статті проаналізовано близько вісімдесяти листів українських вчених: І. Айзенштока, Д. Багалія, О. Дорошкевича, С. Єфремова, А. Кримського, В. Міяковського, М. і О. Новицьких, М. Плевака, П. Руліна та ін. Епістолярій розкриває міжособистісні контакти науковців, є посутнім джерелом для вивчення їхніх біографій, з'ясування творчих намірів і напрацювань, зберігає настрій адресатів, реакції на події та обставини.
За листами висвітлено напрямки розвитку шевченкознавства 1920–1930-х років, труднощі організації наукової роботи в київській філії Інституту Тараса Шевченка.
Листи містять нову інформацію про особливості підготовки Повних зібрань творів Тараса Шевченка (1927–1929; 1935–1937) – ймовірні терміни упорядкування томів, історію виявлення та опрацювання листів (т. 3, 1929) і мистецьких творів (т. 8, 1932). Вперше друкується відгук про четвертий том зібрання (1927) – щоденник поета – історика Михайла Слабченка (лист до Сергія Єфремова від 4 квітня 1927 р.).
Епістолярій доповнює інформацію про видання серії мемуарів (1930–1931), присвячених митцю, та «Кобзаря» (1931) з ілюстраціями В. Седляра. Із низки задумів шевченкознавців у кореспонденції подано свідчення про підготовку «Словника Шевченкових знайомих», монографії М. Новицького про товариство мочимордів, збірників за упорядкуванням В. Міяковського про Кирило-Мефодіївське товариство, похорон і перепоховання поета тощо. З листів М. і О. Новицьких вперше стало відомо про задум учених на поч. 1930-х років перевидати працю О. Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя і творчості» (1898, 1901).
У листах О. Новицького митцю відводиться першорядна роль у маловивченій на той час частині його творчості – малярстві, насамперед в освоєнні техніки офорту.
Поза увагою дослідників Шевченкового Слова не залишився непоміченим факт культурно-політичного спрямування – упослідження України в російському світі (лист Петра Руліна від 21 серпня 1926 р.).
Усі розглянуті листи зберігаються у київських архівах і переважно не друкувалися. Під час підготовки статті низку кореспонденцій опрацьовано вперше, а у разі потреби атрибутовано.