Модернізація механізмів ресурсного забезпечення системи публічного управління (аналіз проектів законодавчих актів, включених до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, серпень 2020р. – січень 2021р.)

Воротін, В., & Коваль, О. (2021). Модернізація механізмів ресурсного забезпечення системи публічного управління (аналіз проектів законодавчих актів, включених до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, серпень 2020р. – січень 2021р.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, (13), 13-24. https://doi.org/10.17721/2616- 9193.2021/13-2/9

В статті досліджується сучасний світогосподарський розвиток, як феноменом регіонального та місцевого співробітництва при зростання регіонів (субрегіонів) у ролі головних суб’єктів забезпечення соціально-економічного розвитку держави, її конкурентоспроможності на світовій економічній і політичній арені. Спроможні регіони та субрегіони здатні, з одного боку, зменшити навантаження на центральні органи влади, перебравши на себе частину їх повноважень, а з іншого – максимально враховувати потреби нових громад, суб’єктів господарювання та інших організацій при прийнятті рішень у виробництві на наданні публічних послуг.
В статті доведено, що публічне управління та адміністрування та їх складові – державне управління та регулювання в сфері національного та регіонального (місцевого) розвитку – одна з найважливіших проблем формування розвинених ринкових відносин в Україні, зокрема за умов формування нової системи (механізмів і інструментів) у сфері ресурсного забезпечення децентралізованої моделі управління на місцях.
Обраний Україною євроінтеграційний вектор розвитку передбачає суттєву модернізацію системи публічного управління взагалі та адміністрування зокрема. Формування вітчизняного публічного управління та адміністрування на якісно нових засадах у зв’язку з інтенсифікацією деяких суспільних процесів і потребою в розв’язанні системних проблем соціально-економічного розвитку певних територій України зумовлює необхідність глибокого теоретико-методологічного та науковометодичного опрацювання проблеми недосконалості функціонування системи публічного управління та адміністрування в умовах ресурсної обмеженості. Водночас, незважаючи на активізацію зусиль науковців у сфері розвитку методологічного інструментарію, ще не розроблено універсальний підхід до розв’язання проблем недостатньої ефективності діяльності органів публічного управління та адміністрування.