ДМИТРО БАГАЛІЙ – ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА ЙОГО ВНЕСОК У ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВО

КАРПІНЧУК, Г. (2024). DMYTRO BAHALII IS THE FIRST DIRECTOR OF THE TARAS SHEVCHENKO INSTITUTE AND HIS CONTRIBUTION TO SHEVCHENKO STUDIES. Shevchenko Studies(1 (27)), 168–191. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/168-191

Вступ. Науковий доробок академіка Дмитра Багалія, автора понад 600 історичних досліджень, у галузі літературознавства охоплює всього до півсотні праць. У статті вперше проаналізовано усі шевченкознавчі дослідження Д. Багалія, над якими він працював переважно наприкінці життя. 
Методи. Статтю написано із залученням загальнонаукових (аналіз, синтез, опис, узагальнення), історико-літературознавчих, текстологічних, джерелознавчих (біографічний, культурно-історичний, порівняльний, евристичний, критичний) методів. 
Результати. З’ясовано напрацювання ученого у виявлені та оприлюднені документальної шевченкіани, вивченні переказів про поета, окреслено його внесок у встановленні ролі Кирило-Мефодіївського братства в житті та творчості Т. Шевченка. Введено до наукового обігу рецензії на праці Д. Багалія про кирило-мефодіївців.
Висвітлено участь Д. Багалія у появі окремих видань творів поета – «Кобзар» (1918), «Єретик», «Сон. Кавказ: дві поеми» (обидва – 1927). Під час підготовки статті було з’ясовано історію створення 12 малюнків до згаданого «Кобзаря», які виконав малознаний в українському мистецтві Карел Немець. 
Окреслено роботу Комітету для організації видання творів Т. Шевченка під керівництвом Д. Багалія. Учений брав у його діяльності безпосередню участь – рецензував восьмий том мистецької спадщини Ол. Новицького, підготовлений для повного зібрання творів поета і художника. До наукового обігу вперше вводиться низка документів з особового архіву Д. Багалія – стаття «Семидесятиріччя смерти Т. Г. Шевченка», автографи до опублікованих праць, протоколи 1929–1930-х років, ділові листи. Усі ці матеріали зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 37).
Розкрито також роль Д. Багалія в організації Інституту Тарас Шевченка, його участь у розвитку шевченкознавства та популяризації творчості поета. Постать дослідника і творця наукового життя висвітлено із залученням спогадів про нього знайомих.
Висновки. Діяльність Дмитра Багалія у шевченкознавстві у порівнянні зі спадщиною ученого-історика – суттєво скромніша і нараховує всього три книги, кілька передмов та понад десять наукових і науково-популярних статей. Як одному з організаторів і першому керівнику Інституту Тараса Шевченка, Д. Багалію разом із співробітниками, попри настійні спроби влади перетворити Інститут в рупор марксистсько-ленінської ідеології, вдалося утвердити авторитет цієї установи та закласти фундамент її розвитку. 
Ключові слова: Т. Шевченко, Д. Багалій, документи, перекази, повне зібрання творів, Інститут Тараса Шевченка, шевченкознавство 1920–1930-х років.
__________
Список використаних джерел
Айзеншток, І. (10 січня 1929 р.). [Лист Д. Багалієві]. Ф. І. (Спр. 45503, арк. 1–1 зв., автограф), Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ), Київ, Україна.
Багалей, Д. (1906). Характерная страничка из прошлого (Т. Г. Шевченко и народная школа). Украинский вестник. (6), 354–358.
Багалій, Д. Айзеншток, І. (1927). [Розхідний кошторис Науково-дослідчого Інститута Тараса Шевченка в Харкові за державним бюджетом на 1927–28 рік]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 405, арк. 7–10, авторизований машинопис), відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (далі – ІЛ), Київ, Україна.
Багалій, Д. (1930). [Кабінет бібліографії]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 422, арк. 4, автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (н. р. 1906 – н. п. 1932). [Кобзарь Т. Шевченка й цензур ні утиски]. Ф. 37. Дмитро Багалій, (Од. зб. 20, 7 арк., автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1918). Нові джерела про Кирило-Мефодіївське брацтво. Наше минуле. (2), 171–179.
Багалій, Д. (1928). [Передмова]. У Шевченко. Річник 1. (1). Держвидав України.
Багалій, Д. (1927). Про поему “Сон”. Про поему “Кавказ”. У Т. Шевченко. (Авт.). Сон. Кавказ. Дві поеми. (с. 3–10, 33–35). Держвидав України.
Багалій, Д. (1920-ті – поч. 1930-х). [Про світогляд Т. Г. Шевченка]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 26, 40 арк., автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (31 березня 1930). Рецензія на вступну статтю акад. О. П. Новицького. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 91, 1 арк., авторизований машинопис), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1929). [Робота І-го відділу Всеукраїнської Академії Наук за 11 років його існування]. Ф. 1. Історико-філологічний відділ. (Спр. 45169. 4 арк., автограф), ІР НБУВ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1931). [Семидесятиріччя смерти Т. Г. Шевченка]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 25, 11 арк., автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1931). Т. Г. Шевченко – поет пригноблених мас. Література і мистецтво.
Багалій, Д. (1920-ті). [Т. Г. Шевченко – поет пригноблених мас]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 24, арк. 18–32 зв., автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1928). Т. Шевченко і селяне в переказах і історичній дійсності.
Багалій, Д. (1920-ті). [Т. Шевченко і селяне в переказах і дійсності]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 23, 30 арк., автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1920-ті). [Шевченко і декабристи]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 22, 2 арк., автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д. (1918). Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. У Т. Шевченко, Кобзар. (с. XXIII–LIV). Рух.
Багалій, Д. (1920-ті). [Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 24, арк. 1–17, 33–50, автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Багалій, Д., Филипович, П. (1927). Шевченкова поема про Івана Гуса. У Т. Шевченко. Єретик (с. 10–12). Держвидав України.
Богдашина, О. М. (1998). Перший директор інституту Тараса Шевченка Д. І. Багалій. Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Історичні науки: зб. наук. пр. (1), 80–82.
Дорошкевич, Ол., Лебідь, А., Навроцький, Б. та ін. (10 грудня 1927 р.). [Вітальний адрес Київської філії інституту Тараса Шевченка Д. І. Багалію в зв’язку з 50-річчям наукової і громадської діяльності]. Ф. 80. Дмитро Багалій (Спр. 31, 2 арк., машинопис), ІР НБУВ, Київ, Україна.
Дроздовский, В. (1932). Д. І. Багалій [некролог]. У Труды института славяноведения Академии наук СССР. (Т. 1, с. 402–408). Изд-во АН СССР.
Єфремов, С. (1997). Щоденники. 1923–1929. (Бібліотека газети “Рада”. Мемуари). Газ. “Рада”.
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926–2001: Сторінки історії, 75 (2003). Наукова думка.
Костюк, Г. (1987). Зустрічі і прощання. Спогади. (Кн. 1). Канад. Ін-т укр. студій Альбертський ун-т. 
Кравченко, В. В. (1999). Д. І. Багалій в світлі й тіні своєї “Автобіографії”. У Вибрані праці: у 6 т. (Т. 1, с. 9–56).
Марковський, М. (1924). Шевченко в Кирило-Методіївському брацтві. Записки історично-філологічного відділу. (4), 49–57.
Матвєєва, Л. В., Василюк, О. Д. (упоряд.). (2005). Епістолярна спадщина Агатангела Кримського (1890–1941): в 2 т. Т. 2. 1918–1941. Серія “Наукова спадщина сходознавців”.
Микитась, В. (1995). На світанку створення Інституту літератури. Слово і Час. (1), 35–42.
Новицкий, М. (26 июля 1925 г.), [Письмо к И. Айзенштоку]. Ф. 182. Ієремія Айзеншток. (В опрацюванні, автограф), ІЛ, Київ, Україна.
Оглоблин, О. (1988). Пам’яті Дмитра Багалія. Український історик. (1–4), 96–105.
Онищенко, О. С. Яременко, Л. М. Індиченко, Г. В. (упоряд.). (2018). Національна академія наук України – 100: головні тенденції розвитку і здобутки: документи і матеріали. Книга 1: 1918–1945.
Пилипенко, С., Айзеншток, І. (23 листопада 1929 р.). [Лист Президії Науково-дослідного Інституту Тараса Шевченка до Президії ВУАН]. Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 422, арк. 98, авторизований машинопис), ІЛ, Київ, Україна.
Полонська-Василенко, Н. (2011). Спогади. Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Протокол засідання Комітету для організації видання творів Т. Шевченка (25 грудня 1929 р.). Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 407, арк. 1–4, машинопис), ІЛ, Київ, Україна.
Протокол засідання Комітету для організації видання творів Т. Шевченка (31 грудня 1929 р.). Ф. 37. Дмитро Багалій. (Од. зб. 407, арк. 5–6, машинопис), ІЛ, Київ, Україна.
Річицький, А. (1923). Тарас Шевченко в світлі епохи (публіцистична розвідка). Українсько-Американське вид-во “Космос”
Сарана, Ф. (1966). Дослідження в Інституті Тараса Шевченка спадщини поета (1926–1936). Збірник праць чотирнадцятої наукової шевченківської конференції (с. 359–367). Наукова думка.
Ходак, І. (2011). Восьмий том повного збірання творів Тараса Шевченка: спроба реконструкції проекту (1923–1934). Студії мистецтвознавчі. (Ч. 2), 67–104.
Христюк, П. (1925). Д. І. Багалій. Т. Г. Шевченко і кирилометодіївці. Історично-літературна розвідка. За редакцією катедри історії укр. культури. Держ. вид. України, 1925 г. (Рец.). Червоний шлях. (8), 233–234.
Чикаленко, Є. (1955). Спогади 1861–1907. УВАН у США.
Юрчук, В. І. (2012). П’ятдесят літ на сторожі української науки та культури. Персонал.
Ясь, О. (2012). Багалій Дмитро Іванович. У Шевченківська енциклопедія: у 6 т. (Т. 1), 293.
Karel Němec – grafik, malíř. Horácká galerie v Novém Městě na Moravě. https://www.horackagalerie.cz/karel-nemec