АЗІЙСЬКА ПОЛІТИКА США ПІСЛЯ 2021 РОКУТА ВІДНОВЛЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО ЕМІРАТУ АФГАНІСТАН
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 травня 2025 р.
Автор(и) :
МІНГАЗУТДІНОВА, Галина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
60
Випуск :
1
ISSN :
1728-2292
Початкова сторінка :
43
Кінцева сторінка :
49
Цитування :
[APA 7] МІНГАЗУТДІНОВА, Г. (2025). АЗІЙСЬКА ПОЛІТИКА США ПІСЛЯ 2021 РОКУТА ВІДНОВЛЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО ЕМІРАТУ АФГАНІСТАН. Вісник: Міжнародні відносини, 60(1), 43–49. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/1-60/43-49
[ДСТУ] МІНГАЗУТДІНОВА Г. АЗІЙСЬКА ПОЛІТИКА США ПІСЛЯ 2021 РОКУТА ВІДНОВЛЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО ЕМІРАТУ АФГАНІСТАН. Вісник: Міжнародні відносини. 2025. Т. 60, № 1. С. 43—49. DOI: 10.17721/1728-2292.2025/1-60/43-49 (дата звернення: 25.07.2026).
В с т у п . Актуальність проблеми зумовлена реставрацією режиму "Талібан" після виведення американських військ з Афганістану та набуттям цієї країни невизначеного статусу на міжнародній арені у зв'язку з невизнанням більшістю світової спільноти цього режиму як легітимного. Метою статті є розгляд ролі Талібану як елементу, що пов'язаний із формуванням Вашингтоном своєї політики щодо Азії та захистом національних інтересів США.
М е т о д и . Під час дослідження використано історичний метод для роботи з бекграундом ситуації навколо азійської політики США і застосовано методи аналізу та синтезу, а також метод дедукції для виокремлення проблемних питань у цій політиці.
Р е з у л ь т а т и . Встановлено, що Афганістан являв собою зону інтересів США в Азії з початку ХХ ст. та набув особливої ваги за часів "великої гри" проти СРСР. Після оголошення Дж. В. Бушем "війни з тероризмом" на початку ХХІ ст. відбулося перше повалення режиму Талібану, встановленого в 1990-ті рр. уперше. Після виведення американських військ з Афганістану в 2021 р. рух Талібану відновив свою владу в країні за короткий проміжок часу. Конгрес США ініціював ретельний аудит 20-річної присутності військ в Афганістані для з'ясування причин настільки стрімкого падіння "демократичного" афганського уряду, а також з метою перегляду зовнішньої політики США щодо регіону. Звичайно, важливим фактором впливу на цю політику є реставрація Талібану після 20-річного розквартирування військ США в країні для підтримання порядку і стабільності та розуміння специфіки того, як цей режим працює і чого прагне. Режим Талібан являє собою складне поєднання релігійного фундаменталізму та політико-економічних інтересів окремих функціонерів руху, що додає йому непередбачуваності для зовнішньої взаємодії. У ході розробки подальших кроків розвитку політики США щодо регіону в цілому необхідно зважати не лише не такий неоднозначний фактор регіональної динаміки, а й на діяльність та інтереси Пакистану та Китаю і формувати комплекс зовнішньополітичних заходів в Азії з огляду на двосторонні відносини з цими країнами. Для розробки регіональної політики слід звернути увагу і на прорахунки, пов'язані з висуванням вимог до Афганістану на початку ХХІ ст. у питанні формування інклюзивного уряду, внутрішньої військової підготовки тощо.
В и с н о в к и . Визначено, що важливим складником невдачі політики США щодо Афганістану став доволі однобокий підхід до виставлення критеріїв побудови стабільної державної та військової системи в країні, який ґрунтувався здебільшого на "західних" уявленнях про військову ієрархію та пріоритети внутрішньої політики держави й те, як вона має функціонувати. Крім того, приділення недостатньої уваги локальним суспільним контекстам та відсутність чіткого довгострокового плану щодо Афганістану також деструктивно позначилися на підході американських адміністрацій і вплинуло на хаотичність та стрімкість подій, що розгорнулися в 2021 р. Зважаючи на ці прорахунки та інтереси регіональних гравців і відносини з ними, Вашингтону необхідно здійснити "роботу над помилками" для напрацювання подальшого курсу щодо Азії в цілому.
М е т о д и . Під час дослідження використано історичний метод для роботи з бекграундом ситуації навколо азійської політики США і застосовано методи аналізу та синтезу, а також метод дедукції для виокремлення проблемних питань у цій політиці.
Р е з у л ь т а т и . Встановлено, що Афганістан являв собою зону інтересів США в Азії з початку ХХ ст. та набув особливої ваги за часів "великої гри" проти СРСР. Після оголошення Дж. В. Бушем "війни з тероризмом" на початку ХХІ ст. відбулося перше повалення режиму Талібану, встановленого в 1990-ті рр. уперше. Після виведення американських військ з Афганістану в 2021 р. рух Талібану відновив свою владу в країні за короткий проміжок часу. Конгрес США ініціював ретельний аудит 20-річної присутності військ в Афганістані для з'ясування причин настільки стрімкого падіння "демократичного" афганського уряду, а також з метою перегляду зовнішньої політики США щодо регіону. Звичайно, важливим фактором впливу на цю політику є реставрація Талібану після 20-річного розквартирування військ США в країні для підтримання порядку і стабільності та розуміння специфіки того, як цей режим працює і чого прагне. Режим Талібан являє собою складне поєднання релігійного фундаменталізму та політико-економічних інтересів окремих функціонерів руху, що додає йому непередбачуваності для зовнішньої взаємодії. У ході розробки подальших кроків розвитку політики США щодо регіону в цілому необхідно зважати не лише не такий неоднозначний фактор регіональної динаміки, а й на діяльність та інтереси Пакистану та Китаю і формувати комплекс зовнішньополітичних заходів в Азії з огляду на двосторонні відносини з цими країнами. Для розробки регіональної політики слід звернути увагу і на прорахунки, пов'язані з висуванням вимог до Афганістану на початку ХХІ ст. у питанні формування інклюзивного уряду, внутрішньої військової підготовки тощо.
В и с н о в к и . Визначено, що важливим складником невдачі політики США щодо Афганістану став доволі однобокий підхід до виставлення критеріїв побудови стабільної державної та військової системи в країні, який ґрунтувався здебільшого на "західних" уявленнях про військову ієрархію та пріоритети внутрішньої політики держави й те, як вона має функціонувати. Крім того, приділення недостатньої уваги локальним суспільним контекстам та відсутність чіткого довгострокового плану щодо Афганістану також деструктивно позначилися на підході американських адміністрацій і вплинуло на хаотичність та стрімкість подій, що розгорнулися в 2021 р. Зважаючи на ці прорахунки та інтереси регіональних гравців і відносини з ними, Вашингтону необхідно здійснити "роботу над помилками" для напрацювання подальшого курсу щодо Азії в цілому.
Ключові слова :
The Taliban movement The US foreign policy regional competition Islamic fundamentalism military contingent national interests The Taliban movement The US foreign policy regional competition Islamic fundamentalism military contingent national interests рух "Талібан" зовнішня політика США регіональна конкуренція ісламський фундаменталізм військовий контингент національні інтереси рух "Талібан" зовнішня політика США регіональна конкуренція ісламський фундаменталізм військовий контингент національні інтереси
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
509.18 KB
Контрольна сума :
(MD5):bf89b7615619f9627427d3d577e7623e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International