Природні територіальні коплекси верхів’я басейну річки Лазещина в межах Чорногори

Природні територіальні коплекси верхів’я басейну річки Лазещина в межах Чорногори / А. В. Мельник та ін. Фізична географія та геоморфологія. 2018. Вип. 2 (90). С. 5-24.

В статті викладені результати дослідження ландшафтної структури території верхів’я басейну річки Лазещина в межах Чорногори. Обєктами картографування були урочища, стрії і висотні місцевості. Дослідження виконано за методикою польових ландшафтних досліджень Г.П.Міллера (1974) з широким використанням літературних джерел, топографічних карт та фондових матеріалів (геологічні, геоморфологічні карти, карти четвертинних відкладів), аерофото- і космознімків та програмного середовища ArcGis 10. Багате ландшафтне різноманіття досліджуваної території формують шість висотних місцевостей: м’ягковипуклого денудаційного альпійсько-субальпійського високогір’я з біловусово-чорницевими пустищами і щучниковими луками на гірсько-лучно-буроземних і гірсько-торф’яно-буроземних ґрунтах; різко ввігнутого давньольодовиково-ерозійного субальпійського високогір’я з формаціями листяних і хвойних чагарників на гірсько-торф’яно-буроземних ґрунтах у комплексі з кам’янистими осипищами і виходами корінних порід; м’ягковипуклого денудаційного лісистого середньогір’я з пануванням смерекових лісів на буроземах; давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогір’я з пануванням смерекових лісів на буроземах; крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я з пануванням смерекових і ялицево-буково-смерекових лісів на буроземах; терасованих днищ річкових долин з прохолодним, вологим кліматом і ріками паводкового режиму, з формаціями смереки, сірої вільхи і вторинними різнотравними луками на дерново-буроземних ґрунтах і буроземах. Морфологічну структуру висотних місцевостей представляють двадцять ландшафтних стрій та сто тридцятьма пять урочищ. Встановлено, що випукла гребенева частина головного хребта Чорногори між вершинами Говерла і Петрос належить до висотної місцевості м’ягковипуклого денудаційного лісистого середньогір’я з пануванням смерекових лісів на буроземах, а не до висотної місцевості м’ягковипуклого денудаційного альпійсько-субальпійського високогір’я з біловусово-чорницевими пустищами і щучниковими луками на гірсько-лучно-буроземних і гірсько-т’орфяно-буроземних ґрунтах, як це вважалося раніше. Вперше для території Українських Карпат в межах місцевості терасованих днищ річкових долин з прохолодним кліматом і ріками паводкового режиму, з формаціями смереки, сірої вільхи і вторинними різнотравними луками на дерново-буроземних ґрунтах і буроземах виявлено і закартовано дві нові стрії: випуклі поверхні невисоких гряд складених пролювіальними (селевими) відкладами представлених глибами, щебенем і суглинками зі щебенем, з вологими сураменями на буроземах; та поверхні терас вироблені у водно-льодовикових відкладах представлених валунами, суглинками і супісками та валунами і піщано-галечниковим алювієм в руслах рік з формаціями смереки і зеленої вільхи на буроземах.