Геоморфометричний і кліматичний аналіз річкової басейнової системи на підставі загальнодоступних глобальних геоданих (приклад Бистриці Підбузької)

Круглов І., Буряник О., Смалійчук А. Геоморфометричний і кліматичний аналіз річкової басейнової системи на підставі загальнодоступних глобальних геоданих (приклад Бистриці Підбузької). Фізична географія та геоморфологія. 2025. Т. 48, вип. 1(129). С. 7-17.

Річкову басейнову систему, яку застосовують для дослідження руслового стоку, ієрархічно відображають як поєднання суббасейнів. Геоморфометричні (альтитуда, ухил поверхні) та кліматичні (температура повітря, опади) властивості суббасейнів є важливими чинниками, які визначають стік. Для передбачення річкового стоку необхідно також брати до уваги майбутню зміну кліматичних показників. Ми вибрали річковий басейн Бистриці Підбузької площею 500 км², який охоплює низькогір’я Карпат та височину Передкарпаття, для того, щоб продемонструвати можливості геоморфометричного та кліматичного аналізу на підставі глобальних геоданих, які є у вільному доступі. Радарна цифрова модель висот FABDEM V1-2 із розділенням 30 м дала змогу за допомогою функцій цифрового гідрологічного аналізу коректно виділити систему з 21 суббасейну площею від 63 до 5038 га для ланок водотоків 4–6 порядків за Стралером. За допомогою функції зональної статистики визначили, що середні альтитуди суббасейнів лежать у межах 259–656 м, а їхні середні ухили поверхні змінюються від 0 до 13°. FABDEM V1-2 забезпечила доволі точне виділення басейнів та реалістичний розрахунок ухилу поверхні навіть на ділянках плаского рельєфу, щоправда для цього її модифікували «заглибленням» мережі водотоків.
Кліматичні геодані CHELSA V2.1 із розділенням ~1 км використали для визначення середньорічних і середньомісячних значень температури повітря та сум опадів суббасейнів для 1981–2010 рр., а також ймовірних середньорічних значень цих показників для 2071–2100 рр. за сценарієм зміни клімату SSP3-7.0. Для цього застосували функцію зональної статистики. На початку нашого століття середня річна температура суббасейнів становила +4–+8,5°C, а середня річна сума опадів – 726–1055 мм. Сценарій SSP3-7.0 передбачає підвищення середньорічної температури на 3,6°C в усіх суббасейнах за незначного зростання кількості опадів. Геодані CHELSA не дають змогу надійно характеризувати невеликі розчленовані басейни через недостатню геометричну роздільність. Все ж, геодані CHELSA зручно застосовувати для оперативногр аналізу клімату та його зміни як для регіонів, так локальних територій площею понад 10 км².