Структура сільськогосподарських ландшафтів як основа формування зооценозів середнього Придністер’я
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Придеткевич, Станіслав
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Лісовський, Андрій
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Гарбар, Владислав
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Матуз, Ольга
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
3-4(84-85)
ISSN :
1728-2721
Початкова сторінка :
46
Кінцева сторінка :
51
Цитування :
[APA 7] Придеткевич, С., Лісовський, А., Гарбар, В., & Матуз, О. (2022). Структура сільськогосподарських ландшафтів як основа формування зооценозів середнього Придністер’я. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія Географія, (3-4(84-85)), 46–51. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.85.3
[ДСТУ] Структура сільськогосподарських ландшафтів як основа формування зооценозів середнього Придністер’я / С. Придеткевич та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія Географія. 2022. № 3-4(84-85). С. 46—51. DOI: 10.17721/1728-2721.2022.85.3 (дата звернення: 25.07.2026).
Біотична складова (особливо зооценоз) у ландшафтних дослідженнях часто не знаходить належної уваги і практично не розглядається науковцями.
Вивчення особливостей територіальної диференціації наземних хребетних тварин окремих класів антропогенних ландшафтів дозволить провести низку заходів (у т. ч. природоохоронних) у межах території дослідження.
Досягнення потрібних результатів можливе при органічному поєднанні ландшафтних та фауністичних методик досліджень.
Визначено, що у структурі сільськогосподарських ландшафтів території дослідження представлено польові, садові та лучно-пасовищні ландшафти, які сукупно становлять до 80 % площі території. Частка польових ландшафтів відповідає в середньому 65 %, з яких основна частина локалізується на вододілах та надзаплавних терасах. З’ясовано, що зооценотичний склад польових ландшафтів є відносно збідненим, проте зростання зоорізноманіття забезпечується “тваринами-мігрантами” та тваринами, які використовують поля для пошуку поживи.
Садові ландшафти Середнього Придністер’я займають до 5 %. Досліджено приуроченість окремих груп наземних хребетних тварин до садових ландшафтів, значна частка яких належить дендрофільним видам птахів і ссавців. Зменшення антропогенного навантаження (порівняно з польовими ландшафтами) вплинуло на зростання видового складу всіх осілих видів тварин, а також гніздових птахів садових ландшафтів.
Визначено, що лучно-пасовищні ландшафти Середнього Придністер’я займають в середньому близько 9,5 % і локалізуються, як правило, на схилах річкових долин. Окремими ділянками вони заходять на плакори та річкові заплави. Більш ширший спектр типів місцевостей (збільшення кількості екологічних ніш) вплинув на зростання загального видового різноманіття тварин цього підкласу сільськогосподарських ландшафтів.
Подано рекомендації, щодо необхідності подальшого продовження подібних досліджень.
Вивчення особливостей територіальної диференціації наземних хребетних тварин окремих класів антропогенних ландшафтів дозволить провести низку заходів (у т. ч. природоохоронних) у межах території дослідження.
Досягнення потрібних результатів можливе при органічному поєднанні ландшафтних та фауністичних методик досліджень.
Визначено, що у структурі сільськогосподарських ландшафтів території дослідження представлено польові, садові та лучно-пасовищні ландшафти, які сукупно становлять до 80 % площі території. Частка польових ландшафтів відповідає в середньому 65 %, з яких основна частина локалізується на вододілах та надзаплавних терасах. З’ясовано, що зооценотичний склад польових ландшафтів є відносно збідненим, проте зростання зоорізноманіття забезпечується “тваринами-мігрантами” та тваринами, які використовують поля для пошуку поживи.
Садові ландшафти Середнього Придністер’я займають до 5 %. Досліджено приуроченість окремих груп наземних хребетних тварин до садових ландшафтів, значна частка яких належить дендрофільним видам птахів і ссавців. Зменшення антропогенного навантаження (порівняно з польовими ландшафтами) вплинуло на зростання видового складу всіх осілих видів тварин, а також гніздових птахів садових ландшафтів.
Визначено, що лучно-пасовищні ландшафти Середнього Придністер’я займають в середньому близько 9,5 % і локалізуються, як правило, на схилах річкових долин. Окремими ділянками вони заходять на плакори та річкові заплави. Більш ширший спектр типів місцевостей (збільшення кількості екологічних ніш) вплинув на зростання загального видового різноманіття тварин цього підкласу сільськогосподарських ландшафтів.
Подано рекомендації, щодо необхідності подальшого продовження подібних досліджень.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Науки про Землю та суміжні науки про навколишнє середовище
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.23 MB
Контрольна сума :
(MD5):9f993f03fd27f876eab20070ac255b3f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International