СУТНІСТЬ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ

O. V., V. (2025). THE ESSENCE OF DISCRIMINATION IN THE SPHERE OF LABOR. Social Law(2). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-02-02

Стаття присвячена системному аналізу сутності дискримінації у сфері праці як багатоаспектному правовому, соціальному та економічному явищу, що безпосередньо стосується гарантії рівності і свободи людини, що гарантовані Конституцією України, трудовим законодавством та міжнародними договорами. Ґрунтуючись на аналізі підходів до визначення дискримінації, викладених ученими, а також закріпленими в Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» і Конвенції Міжнародної організації праці № 111, зроблені висновки про сутність дискримінації у сфері праці. Визначається, що дискримінація у сфері праці в цілому є ситуацією, яка обумовлена забороненим на законодавчому рівні діянням, що заперечує ідею рівності, дестабілізуючи ринок праці, ускладнюючи реалізацію трудового потенціалу окремих категорій працівників і тим самим перешкоджаючи соціально-економічному розвитку держави. Окрема увага приділяється визначенню особливих ознак дискримінації у сфері праці. Вказується, що дискримінація завжди пов'язана з порушенням принципу рівності, будучи мотивованою стереотипами, укоріненими на ринку праці, та/або суб'єктивними мотивами керівника, колег або інших учасників трудових відносин. При цьому дискримінація у сфері праці охоплює фактично всі стадії виникнення, перебігу, призупинення та припинення трудових відносин, й стосується найбільш часто саме соціально вразливих категорій працездатної частини населення. Звертається увага на те, що дискримінація у сфері праці являє собою складне соціально-економічне явище, що має різні правові, соціальні та економічні наслідки, зокрема, обумовлює певні види відповідальності, які пропорційні соціальній шкоді або ж соціальній небезпеці дискримінаційної дії (бездіяльності). Зазначається, що дискримінація є ситуацією, яка обумовлюється саме дискримінаційною дією (чи бездіяльністю) у сфері праці, а тому кваліфікується як правопорушення. Суб’єктом такого протравного діяння є особа, що володіє реальною можливістю впливати на трудові відносини й, як правило, приймати управлінські рішення. Об’єктом дискримінації є рівність особи у сфері праці, потерпілою особою постає будь-яка фізична особа, чия рівність у сфері праці та зайнятості ставиться під сумнів або ж безпідставно применшується. Суб’єктивна сторона дискримінаційного правопорушення припускає умисел, наявність дискримінаційного мотиву, а об’єктивна сторона цього правопорушення виражається в тому, що дискримінаційна поведінка може об’єктивуватись як в активних вчинках (діях), так і в свідомій бездіяльності.