ПРАВО НА ВИНАГОРОДУ ЗА ПРИВАТНЕ КОПІЮВАННЯ В АВТОРСЬКОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ З УРАХУВАННЯМ ACQUIS ЄС

Майданик, Л. (2023). THE RIGHT TO REMUNERATION FOR PRIVATE COPYING IN UKRAINIAN COPYRIGHT: DEVELOPMENT PERSPECTIVES IN THE LIGHT OF THE EU ACQUIS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 126(2), 67–73. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2023/2.126-8

Вступ. У статті розглянуто питання обмежень права на відтворення, а саме репрографії та приватного копіювання, у контексті українського законодавства з урахуванням наближення права України до права ЄС. Основною метою є визначення причин і шляхів урегулювання проблеми неефективності положень про приватне копіювання в українському праві.
Методи. Дослідження засноване на положеннях цивільного законодавства України, acquis ЄС, а також судової практики та правової доктрини країн ЄС; ґрунтується на методах синтезу й аналізу, порівняльно-правовому та формально-логічному методах тощо.
Результати. Запропоновано врахувати напрацювання практики Суду ЄС щодо збору та виплати справедливої винагороди за приватне копіювання та репрографію під час реалізації положень законодавства України в частині критеріїв для розрахунку розміру винагороди. Визначено, зокрема, такі критерії: законне чи незаконне джерело завантаження об'єкта, захист твору технічними засобами захисту, економічна доцільність, співвідношення з рівнем цін на носій або пристрій, вилучення з переліку професійного обладнання. Зроблено висновок про те, що в певних випадках механізми передбаченої законом винагороди, яку в Законі України "Про авторське право і суміжні права" визначено через поняття "справедлива винагорода" забезпечують правоволодільцям дохід за дозволене законом використання творів, зокрема й за відтворення творів в особистих цілях ("приватне копіювання"). Виокремлено причини та шляхи врегулювання проблеми неефективності положень про приватне копіювання в українському законодавстві. Було здійснено загальну характеристику положень українського авторського права в частині обмежень виключних прав автора, а потім визначено сучасне розуміння концепцій авторського права ЄС, що були імплементовані в національне законодавство, а саме: справедливої винагороди й окремих елементів приватного копіювання. Здійснено оцінку рівня гармонізації приватного копіювання в праві ЄС, що дало змогу визначити складові, які залишаються на розсуд національного регулювання.
Висновки. Рекомендовано застосовувати організаціям колективного управління визначені Судом ЄС критерії у процесі формування проєктів тарифів за приватне копіювання, а також запровадження обов'язку організацій колективного управління інформувати користувачів про критерії, які були використані під час визначення конкретних тарифів, зокрема й у формі незалежного емпіричного дослідження.