Десквамаційний механізм походження готських претерито-презентних дієслів

Botsman, A., Dmytruk, O., & Bondarenko, V. (2023). Desquamation mechanism of the gothic preterite-present verb origin. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 47, 105-130. https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.105-130

У статті описано спробу реконструювати процеси, які призвели до формування претерито-презентних дієслів у готській мові. Реконструкція базувалася на початковому припущенні щодо спорідненості претерито-презентної підгрупи з корпусом сильних дієслів. Спорідненість визначалася фактом відтворення елементів аблауту у претеритальних формах сильних дієслів у презентних формах претерито-презентних дієслів. В основі виокремлення претерито-презентних дієслів лежить механізм десквамації, який розуміється як градуальне, багатостадійне, поступове відшарування майбутніх претерито-презентних дієслів від корпусу сильних дієслів.
Десквамація була визначена як інтегроване явище, що отримало чіткі обриси завдяки інтродукції кількісних параметрів, які уможливили здійснення десквамаційної дескрипції, спираючись на кількісні показники, що окреслюють десквамаційні ознаки. Цей кількісний параметр визначається як пенетрантність. Ступінь відсутності ознаки описується кількісним параметром, що визначається як експресивність. Обидва параметри (пенетрантність та експресивність) чітко окреслюють межі, в яких проявляються десквамаційні ознаки, а також вони є взаємними корелянтами. Ступінь точності опису десквамації значно підвищується шляхом інтродукції додаткових кількісних параметрів. Взаємозв'язок між сильним і відповідним претерито-презентним дієсловом кількісно обраховується числом лігаментів, які формують поняття лігаментації. З іншого боку, кількість виявлених лігаментів дозволяє описати лігаментацію як монодентатну або бідентатну. Водночас, бідентатна лігаментація може бути визначена як гомогенна або гетерогенна, виходячи з природи лігаментів.
Застосування системи кількісних параметрів дозволяє розмежувати готські претерито-презентні дієслова на дві квазігрупи. Перша квазігрупа сформована претерито-презентними дієсловами, що мають чітку співвіднесеність із сильними дієсловами певних рядів аблаута. Друга квазігрупа містить дієслова, що виявляють ознаки співвіднесеності з конкретним рядом аблаута, що затемнені нечіткими, суперечливими ознаками. Вони демонструють невизначену спорідненість одночасно з двома рядами аблаута. Це може свідчити про проміжну дислокацію зазначених трьох претерито-презентних дієслів між двома рядами аблаута. Ця осциляція між двома рядами аблаута ускладнила процес десквамації. На процес десквамації наклалося явище транслокації, яке зумовлене перенесенням десквамованого дієслова у систему претерито-презентних параметрів.
Зафіксовані закономірності та виявлені кількісні параметри стосуються готської мови і слугують матеріалом для спільногерманських узагальнень. Але перспективним вбачається дослідження як у межах північногерманського, так і західногерманського ареалів, де можуть бути виявлені специфічні та спільні ознаки в аспекті формування претерито-презентних дієслів.