РЕМБРАНДТ ВАН РЕЙН У ХУДОЖНІЙ КАРТИНІ СВІТУ Т.ШЕВЧЕНКА

ДЕНИСЕВИЧ, О. (2024). REMBRANDT VAN RIJN IN THE ARTISTIC PICTURE OF THE WORLD BY T. SHEVCHENKO. Shevchenko Studies(1 (27)), 155–167. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).1/155-167

Вступ. У цьому дослідженні простежимо вплив голландського художника Рембрандта ван Рейна на формування художньої картини світу Т. Шевченка. 
Методи. Завдяки порівняльно-історичному методу знайдено підтвердження в епістолярній спадщині та замальовках про вплив голландського художника на формування художнього смаку Шевченка та запозичення певних художніх прийомів.
Результати. Під час навчання  в Академії мистецтв Т. Шевченко інтуїтивно обирає собі вчителя-Рембрандта ван Рейна. У нього він наслідує передачу світла і тіні, вибирає схожі сюжети, а найбільше вчиться у голландського художника мистецтва створення офортів. Ми знаходимо подібність у ескізах дерев та будинків, намальованих обома художниками, де будинок є продовженням природного простору. 
Висновки. У цьому дослідженні на прикладі епістолярної та образотворчої спадщини Т. Шевченка та малюнків і офортів Рембрандта виявлено спільні риси  в художній картині світу обох творців, що виявляються у концептуальній схожості замальовок, автопортретів, сюжетів тощо. Дослідження показує важливість голландського художника у становленні Шевченка як художника та поета, виявляє значимість образотворчого мистецтва, яке стало для Шевченка провідником у світ літератури. Т. Шевченко переносить відомі йому методи художнього мистецтва в літературу, вводить в українське образотворче мистецтво нові соціальні теми, подібно до Рембрандта. Образотворче мистецтво підготувало народного поета до майстерного володіння словом і вираження своїх переживань та думок словесними засобами. Шевченко захоплювався Рембрандтом із часів навчання в Академії, використовував його творчі прийоми і вправлявся у граверстві за його офортами. Цей вплив поширюється і на його подальшу літературну творчість. Поезія Шевченка характеризується рембрандтівським звучанням. Рембрандта і Шевченка об'єднує також повага до простих людей, на яких нетипово для свого часу художники звертають увагу і зображують у своїх творах. Існує також спільність в автопортретах, які художники створюють на різних етапах свого життя.
____________
 
Список використаних джерел:
Білоус П. (2001) «Досвітні огні» Лесі Українки (Студія одного вірша), Вісник Житомирського університету імені І. Франка. Вип. 7.  
Генералюк Л. (2004) Візуальний код Шевченка. «Слово і час», 2004, № 3, c. 52-60.
Генералюк Л. (2008) Екфразис  у Т. Шевченка і Т. Готьє  (до  проблеми взаємодії  мистецтв  у  творчості  Шевченка). «Слово і Час», № 3, c. 45-54. 
Генералюк Л. (2013) Код образотворчого мистецтва у слові Шевченка: колористика. «Слово і час», № 2, с. 3-13.
Генералюк Л. (2009) Пейзаж-гіпотипозис (пластичний пейзаж) у творчості Шевченка. «Актуальні проблеми
слов’янської філології». Серія: Лінгвістика і літературознавство, Вип. XX, c. 39-46.
Касьян В. (1977) Офорти Т. Г. Шевченка. Шевченківський словник. В двох томах. К., T. 2, с.74.
Клочко Д. (2020) Вплив західноєвропейського мистецтва на розвиток української графіки,  online:
https://www.youtube.com/watch?v=u1dyIFZUSUQ, 25.08.23].
Клочко Д. (2024) Шевченко: між графікою і живописом: 
https://www.kovcheh.ua/ uk/analytic/shevchenko-mizh-
grafikoyu-i-zhivopisom online: 02.02.2024].
Мельниченко В. Тарас Шевченко: «Полюбуватися справжньою Рембрантовою картиною…», Cлово просвіти:
http://slovoprosvity.org/2019/ 10/17/taras-shevchenko-poliubuvatysia-spravzh, 25.08.23].
Письменна Ю. (2006) «Хата» як одиниця лексики з різним культурним фоном. «Київська старовина», № 4,

114.

Руденко, Л. А. and Литвин, А. В.  (2014) Образотворча спадщина Тараса Шевченка, Philosophical and 
pedagogical views of Shevchenko and modernity SPOLOM, Львів, Україна, c. 18-26. 
Тарасова М. (2009) Образ хати-пустки у поезіях Тараса Шевченка: живописне начало. Шевченкознавчі студії.
Збірник наукових праць. Вип. 12, с.175-182.
Тарасова М.  (2008) Романтична історична візія України Тараса Шевченка. Вісник Запорізького національного 
університету: зб. наук. ст. Філологічні науки. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, № 2, c. 208–216.
Терещенко В. Невідомий «український Рембрант». Живопис Т. Шевченка у світлі світового значення до 190- 
річчя від Дня народження. Дзеркало тижня. online: https://zn.ua/ukr/SOCIUM/ nevidomiy_ukrayinskiy_rembrandt_ zhivopis_tshevchenka _u_svitli_ svitovogo _znachennya_do_190-richchya_v.html, 25.08.2023].
Шахова К. А. (1988) Великие европейские живописцы ХV–ХVІІ вв. – К.
Шевченко – художник. Бібліографічний покажчик (1839-2012) (2013): у 2 т. /упоряд. : Н. І. Орлова, Л. І. Буряк. 
Б. А. Короленко. – Т. 1. – R. : ДП НВЦ» Пріоритети».
Шевченко Т. (1970) Твори: У 5 т. – Т.5. – К.: Дніпро.
Яременко В. (2009) «Камінь, яким знехтували будівничі, став наріжним...» (Мотивування вибору Тарасом 
Шевченком для виготовлення офорту твору Рембрандта "Притча про виноградаря і ділоробів"). Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. 2009, Вип.12, с. 213-221.