Демократичні трансформації на пострадянському просторі в Грузії та Азербайджані
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Ялчин Магоммедаліев Шахмар Оглі
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Ялчин, М. Ш. (2021). Демократичні трансформації на пострадянському просторі в Грузії та Азербайджані [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4676
[ДСТУ] Ялчин М. Ш. Демократичні трансформації на пострадянському просторі в Грузії та Азербайджані : кваліфікаційна робота магістра : 05 Соціальні та поведінкові науки. Київ, 2021. 108 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4676 (дата звернення: 25.07.2026).
Метою дослідження є аналіз демократичних трансформацій на пострадянському просторі. У ході виконання дослідження здійснено комплексний політичний аналіз процесу еволюції політичних режимів Республіки Білорусь, Молдови та України у період посткомуністичної трансформації.
Досліджено теоретично-методологічні засади демократичної трансформації; проаналізовано становлення демократичних інститутів; розкрито особливості моделей демократичної трансформації в Грузії та Азербайджані; визначено особливості демократичної трансформації в Грузії та Азербайджані.
Методами дослідження є структурно-функціональний, системний, порівняльний. В комплексі вони дали змогу розглянути трансформацію режиму як історично детермінований компонент еволюції політичних систем. Застосовуючи системний підхід, розглянуто політичний режим як складний, багаторівневий, цілісний феномен із безліччю внутрішніх зв’язків і зовнішніх чинників функціонування. Завдяки принципу цілісності політичний режим розглядається як інституційна єдність.
У рамках неоінституційного підходу актори, стратегії та ресурси трансформацій визначаються як відносно постійні елементи політичних режимів. Динаміка кризи задається впливами зовнішнього середовища, взаємодіями акторів з приводу публічної влади. Застосовність цього підходу до вивчення перехідних суспільств пов’язана з тим, що він дає змогу поєднати статичні та динамічні моделі політичного процесу. Завдяки застосуванню біхевіористського методу проаналізовано мотиви поведінки правлячої еліти й акторів громадянського суспільства, мобілізаційні можливості структур
Досліджено теоретично-методологічні засади демократичної трансформації; проаналізовано становлення демократичних інститутів; розкрито особливості моделей демократичної трансформації в Грузії та Азербайджані; визначено особливості демократичної трансформації в Грузії та Азербайджані.
Методами дослідження є структурно-функціональний, системний, порівняльний. В комплексі вони дали змогу розглянути трансформацію режиму як історично детермінований компонент еволюції політичних систем. Застосовуючи системний підхід, розглянуто політичний режим як складний, багаторівневий, цілісний феномен із безліччю внутрішніх зв’язків і зовнішніх чинників функціонування. Завдяки принципу цілісності політичний режим розглядається як інституційна єдність.
У рамках неоінституційного підходу актори, стратегії та ресурси трансформацій визначаються як відносно постійні елементи політичних режимів. Динаміка кризи задається впливами зовнішнього середовища, взаємодіями акторів з приводу публічної влади. Застосовність цього підходу до вивчення перехідних суспільств пов’язана з тим, що він дає змогу поєднати статичні та динамічні моделі політичного процесу. Завдяки застосуванню біхевіористського методу проаналізовано мотиви поведінки правлячої еліти й акторів громадянського суспільства, мобілізаційні можливості структур
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
052 Політологія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
731.39 KB
Контрольна сума :
(MD5):43840effaf1f2c796ffb8d23d0f8162d
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International