Демографічний розвиток постконфліктних суспільств: досвід країн колишньої Югославії

Гудзеляк, І. (2024). Демографічний розвиток постконфліктних суспільств: досвід країн колишньої Югославії. Економічна та соціальна географія, 91, 19–29. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.91.19-29

У статті показано демографічні втрати держав колишньої Югославії у війнах 1990-х років та проаналізовано тенденції повоєнного демографічного розвитку Хорватії, Боснії і Герцеґовини, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії, Словенії та частково визнаної держави Косово. До початку воєн в цих країнах в основному завершився другий демографічний перехід, рівень народжуваності наблизився до середньоєвропейського значення. Суттєвого скорочення сумарного коефіцієнта народжуваності в країнах Балканського регіону упродовж збройних конфліктів не було. Лише в Косово та Боснії і Герцеґовині виявлено помітне зниження кількості народжених унаслідок великих міграційних втрат репродуктивних когорт. Вплив війни проявився у пришвидшеній трансформації повікової народжуваності, відбувалося зниження ранньої народжуваності на тлі постарішання материнства. Встановлено, що у поствоєнних суспільствах Балканського регіону, за винятком Сербії, не простежувалося компенсаційного зростання народжуваності. Рівень народжуваності в країнах колишньої Югославії змінювався синхронно з тими європейськими державами, які пережили глибокі економічні кризи, або геополітичні перетворення, зокрема вступили до ЄС. Досліджено структурно-демографічні трансформації у постконфліктних суспільствах. Виявлено, що під час війни темпи зниження частки дитячого населення і темпи демографічного старіння були вищими від середньоєвропейських. Довгострокова динаміка вікового складу населення сучасних постконфліктних країн колишньої Югославії не відрізняється за головними параметрами від інших країн Європи. Встановлено, що головним фактором скорочення кількості населення регіону є вимушена зовнішня міграція. Найбільша питома вага емігрантів від чисельності постійного населення є в Косово та Боснії і Герцеґовині. В цих країнах нерозв’язані етнополітичні проблеми дестабілізують загалом розвиток суспільства, негативно впливають на процеси природного відтворення та виступають стримуючим чинником повернення мігрантів. З урахуванням аналогій постконфліктних суспільств Балканського регіону, а також беручи до уваги кризові параметри демографічної ситуації до повномасштабної війни 2022 року, побудовано сценарії демографічного розвитку України. Вони обумовлені виключно ймовірними міграційними тенденціями. Оптимістичний і песимістичний сценарії демографічного розвитку України визначаються низкою зовнішніх і внутрішніх чинників. Надано рекомендації щодо засадничих принципів політики рееміграції українських біженців.