Символіка мілітарних ергонімів на позначення підрозділів Збройних Сил України: давньоримські традиції та сучасні інновацій

Михайлова, О., Чемес, В. (2026). The Symbolics of Military Ergonyms for Designating Units of the Armed Forces of Ukraine: Ancient Roman Traditions and Modern Innovations. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 73–77. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.10

Вступ. У лінгвокультурі давніх греків і римлян існувала складна візуально-вербальна система ідентифікації бойових підрозділів, яка вплинула на формування знаків розрізнення більшості сучасних армій світу. Мета нашої розвідки полягає у з’ясуванні джерел походження символіки вербальних засобів ідентифікації військових угруповань Збройних Сил України, а саме мілітарних ергонімів з елементами греко-римської культурної спадщини. Актуальність комплексного дослідження цього виду онімів зумовлена інноваційними процесами в галузі військової номінації, оновленням і поширенням складу мілітарних ергонімів в українському ономастичному просторі через активізацію бойових дій.
Методи. У дослідженні застосовано такі лінгвістико-літературознавчі методи: описовий, зіставний, лінгвокультурологічний, а також метод контекстуального аналізу. Об’єктом дослідження є мілітарні ергоніми на позначення бойових підрозділів ЗСУ, а предметом – елементи грецько-латинського походження в українських назвах військових підрозділів, представлених у виданні ‘In hoc signo vinces’, на сайтах МО України та сайтах окремих військових підрозділів, а також латинські мілітарні ергоніми із зібрання Notitia dignitatum et administrationum… та дані сайту List of Roman legions.
Результати. З’ясовано, що основи сучасної системи військової ідентифікації були закладені в Давньому Римі, де за часів Пізньої республіки кожен легіон мав порядковий номер і почесну назву-когномен (лат. cognomen ex virtute), яка містила інформацію описового або символічно-меморіального характеру та визначала: регіон формування, божественного покровителя, ім’я імператора-засновника, ознаку бойових якостей тощо. Мілітарні ергоніми на позначення легіонів представляли типову трикомпонентну структурну модель у вигляді словосполучень із цифровим ідентифікатором і когноменом, вираженим відонімним прикметником або зрідка – іменником, та стали зразком наслідування в сучасній системі вербальної ідентифікації.
Висновки. Доведено, що українські мілітарні ергоніми, до складу яких залучені елементи греко-римського походження, зокрема прецедентні імена з античної міфології, крім базової номінативної функції, виконують символьну, меморіально-естетичну функцію, підкреслюють мужність і боєздатність українських воїнів, підвищують престижність військової служби, забезпечують іміджеву підтримку та впізнаваність військових підрозділів, засвідчують належність традиції української мілітарної культури до європейського цивілізаційного простору в її історичній тяглості.