КРИПТОВАЛЮТА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОКРИТТЯ ДЕФОЛТНОГО РИЗИКУ В СТРУКТУРІ CLO/CDO

НАНАВОВ, А., СЛЄСАРЄВА, А. (2025). CRYPTOCURRENCY AS AN INSTRUMENT FOR MITIGATING DEFAULT RISK IN CLO/CDO STRUCTURES. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 126–130. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/126-130

Вступ. Сек’юритизовані фінансові продукти, зокрема Collateralized Loan Obligations (CLO) та Collateralized Debt Obligations (CDO), є важливим інструментом трансформації кредитних портфелів у ліквідні ринкові активи. Традиційні підходи до управління кредитним ризиком, серед яких кредитні дефолтні свопи (CDS) та резервні рахунки, мають низку обмежень, зокрема залежність від контрагентів, високу вартість захисту та заморожування ліквідності. Сучасний розвиток фінансових технологій, зокрема блокчейну, смартконтрактів і стейблкоїнів, відкриває нові можливості для підвищення ефективності та прозорості механізмів захисту від дефолтних втрат. У цій статті запропоновано модель страхового крипторезерву, інтегрованого у структуру CLO/CDO, яка усуває контрагентський ризик, автоматизує виплати та підвищує капітальну ефективність за рахунок використання DeFi-протоколів.


Методи. У процесі підготовки дослідження було застосовано системний підхід для комплексного вивчення архітектури CLO/CDO та впливу криптовалютного резерву на структуру ризиків; порівняльний метод для зіставлення фінансової доцільності крипторезерву та CDS; структурно-функціональний метод для аналізу waterfall-механізму та ролі траншування у розподілі ризику; методи аналітичного моделювання та сценарного аналізу для розрахунку очікуваних втрат (PD, LGD), визначення оптимального розміру резерву та перевірки ефективності моделі у різних стрес-сценаріях.


Результати. Дослідження показало, що впровадження крипторезерву на базі стейблкоїнів та смартконтрактів здатне повністю компенсувати прогнозовані кредитні втрати у структурі CLO/CDO при нижчій загальній вартості захисту порівняно з CDS. Запропонована модель демонструє усунення контрагентського ризику, миттєву активацію виплат за заданими тригерами та потенціал отримання додаткового доходу за рахунок розміщення резервних активів у низькоризикових DeFi-протоколах. У кількісному прикладі крипторезерв забезпечив покриття збитків у розмірі 600 тис. дол. США з утриманням залишку для подальших подій, а в бездефолтному сценарії — можливість накопичення додаткових 70–100 тис. доларів за п’ятирічний період.


Висновки. Запропонована модель страхового крипторезерву для CLO/CDO поєднує переваги блокчейн-технологій і традиційних принципів сек’юритизації, забезпечуючи підвищену стійкість, прозорість і гнучкість управління ризиками. Вона здатна знизити витрати на захист, усунути залежність від посередників і підвищити ефективність використання капіталу. Для практичної реалізації цієї концепції доцільно здійснити пілотні проєкти з урахуванням регуляторних вимог, стандартизації смартконтрактів і тестування моделі в умовах реального ринку. Подальші дослідження мають бути зосереджені на порівнянні ефективності крипторезерву в різних юрисдикціях, оцінці його взаємодії з іншими інструментами хеджування та розробці механізмів захисту від технологічних ризиків.