Сугестія евфонії української поезії

Строкаль О. Сугестія евфонії української поезії. Українське мовознавство. 2019 Вип. 1 (49). С. 138-140. Рец. на кн.: Ярмолінська М .В. Милозвучність поетичної мови: Тарас Шевченко, Павло Тичина, Олексій Довгий, Анатолій Мойсієнко, Дмитро Чистяк / за ред. Ю. Л. Мосенкіса. – К. : Аратта, 2018. – 80 с.

Дослідження М. Ярмолінської присвячене вивченню поетичної евфонії як однієї з характерних рис української поезії. Дослідниця розуміє евфонію як науку, що аналізує звуковий склад віршів та встановлює закони поетичної милозвучності. Автор застосовує загальні лінгвістичні принципи потрактування явища евфонії і наголошує на важливості її у тексті та на виконуваних нею функціях. Дослідниця наводить тлумачення таких понять, як “фонематична насиченість тексту”, “текстуальна акцентована вокалізація”, “текстуальна консонантизація” та ін., розкриває особливості їхнього взаємозв’язку в межах евфонії як науки. М. Ярмолінська стверджує, що закон звукової семантики максимально реалізується саме в атипових, неочікуваних, свідомо створюваних акустичних контекстах. Автор пропонує низку параметрів, за якими, на її думку, доцільно здійснювати аналіз евфонічних явищ. Зокрема, це: інтонаційні нюанси; орнаментальна функція; функція «звукового курсиву»; асоціативні зв’язки слів; створення специфічного звучання; звукопис; створення символічного звучання; семантичні ефекти. Одним із евфонічних засобів, який, на думку дослідниці, виконує сугестивну функцію, є алітерація. Цей прийом має давню історію і тому характеризується тісним зв’язком із магією. М. Ярмолінська розглядає особливості застосування прийому алітерації у поетичних текстах Т. Шевченко, П. Тичина, О. Довгий, А. Мойсієнко, Д. Чистяк. Що стосується власне поетичних доробків розглядуваних авторів, то зауважимо. що запропонований дослідницею добір персоналій (Т. Шевченко, П. Тичина, О. Довгий, А. Мойсієнко, Д. Чистяк), хоча і не претендує на вичерпність, проте є досить показовим, оскільки дозволяє лінгвісту зробити аналітичний зріз на кожному з етапів розвитку української мови.