Інтуїція часу і свобода у філософії А. Бергсона
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Мошков Єгор Олегович
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Мошков, Є. О. (2020). Інтуїція часу і свобода у філософії А. Бергсона [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4096
[ДСТУ] Мошков Є. О. Інтуїція часу і свобода у філософії А. Бергсона : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки. Київ, 2020. 62 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/4096 (дата звернення: 25.07.2026).
У роботі досліджено концепцію чистої тривалості та свободи волі А. Бергсона. У першому розділі ми приділили увагу інтуїтивному методу та показали його принципову відмінність від феноменологічного методу. Інтуїтивний метод має на меті схопити речі зсередини, в їхній сутності, а не зайняти зовнішню, відносну точку зору. Для цього ми маємо змінити напрямок звичної роботи інтелекту як аналітичної здатності, що має практичний характер і є зорієнтованим на можливу дію. При розгляді життя, людини та тривалості ми маємо звільнитись від просторових форм розсуду, які лише окреслюють наші можливі дії на зовнішні об’єкти і як такі є цілковито непридатними для філософського пізнання речей. Саме тому принциповою вимогою інтуїтивного методу є постанова проблем у термінах тривалості, а не простору.
Вказано на несумісність інтуїтивного методу Бергсона із методом феноменологічним. Хоча принциповою вимогою інтуїтивного методу є звертання до "безпосередніх даностей свідомості", цей метод, як було показано на прикладі сприйняття зовнішніх речей та самих себе, передбачає інверсію звичайного, практично-зацікавленого способу досвідчення речей. Теорія пізнання Бергсона знаходиться у тісному зв'язку з теорією еволюції і біологічними спостереженнями про зв'язок інтуїції з інстинктом та практичну природу інтелекту. Бергсон багато завдячує кантовій теорії пізнання, і його поняття "інтелекту" є нічим іншим, як натуралізацією у прагматистському дусі кантового "розсуду". Ба більше, засудження Бергсоном будь-якої спроби концептуальної репрезентації інтуїтивного пізнання (адже концепти здатні лише до об'єктивації та узагальнення конкретного і переживаного), наштовхуються на закиди з боку феноменології, яка має на меті дескрипцію чистих даностей свідомості завдяки рефлексії.
Вказано на несумісність інтуїтивного методу Бергсона із методом феноменологічним. Хоча принциповою вимогою інтуїтивного методу є звертання до "безпосередніх даностей свідомості", цей метод, як було показано на прикладі сприйняття зовнішніх речей та самих себе, передбачає інверсію звичайного, практично-зацікавленого способу досвідчення речей. Теорія пізнання Бергсона знаходиться у тісному зв'язку з теорією еволюції і біологічними спостереженнями про зв'язок інтуїції з інстинктом та практичну природу інтелекту. Бергсон багато завдячує кантовій теорії пізнання, і його поняття "інтелекту" є нічим іншим, як натуралізацією у прагматистському дусі кантового "розсуду". Ба більше, засудження Бергсоном будь-якої спроби концептуальної репрезентації інтуїтивного пізнання (адже концепти здатні лише до об'єктивації та узагальнення конкретного і переживаного), наштовхуються на закиди з боку феноменології, яка має на меті дескрипцію чистих даностей свідомості завдяки рефлексії.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
033 Філософія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
446.98 KB
Контрольна сума :
(MD5):db5211ee805213ce2a05a2a745e72d3c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International