Параметри
Симбіоз світоглядних та морально-етичних домінант у корейській малій прозі другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Дата випуску :
1 квітня 2025 р.
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Анотація :
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 – «Філологія» (галузь знань 03 – Гуманітарні науки) – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена чинникам формування корейського світогляду та їх художньому відображенню в сучасній малій прозі Республіки Корея. Матеріалом дослідження слугувала корейська мала проза другої пол. XX – поч. XXI ст. від так званого «періоду розділеної нації» (분단 문학) до найсучасніших творів.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення взаємодії традиційних світоглядних та морально-етичних домінант із сучасними соціокультурними змінами другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. у корейській малій прозі. Аналіз цих процесів дозволяє виявити вплив глобалізації на трансформацію корейської національної ідентичності та продемонструвати роль літератури у відображенні суспільних змін.
Наукова новизна полягає у тому, що пропонована дисертаційна робота є першим у вітчизняному сходознавстві досвідом комплексного наукового дослідження літератури Республіки Корея другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст., а саме: окреслено процес становлення та еволюції малої прози, встановлено ідейно- тематичні та стильові особливості корейської прозової літератури в еволюційному процесі, проаналізовано репрезентативні оповідання та новели письменників Республіки Корея, окремі з них – вперше. Окрім цього, розвинено та структуровано наявні дослідження духовно-моральних засад, світосприйняття та світорозуміння корейців, без яких неможливе розуміння різних проявів корейської культури, у тому числі літератури.
У першому розділі «Жанрова парадигма корейської малої прози (діахронічний та синхронічний аспекти)» проведено комплексний аналіз жанровизначальних чинників малої прози у вітчизняному та європейському трактуванні. Окрім цього схарактеризовано теоретичні засади дослідження прози, закладені у працях корейських літературознавців: Хан Синока, Хьон Ґірона, Квон Йонміна, Чо Доніля; окреслено різні погляди на виокремлення тематичних та жанрових видів прози, малих форм зокрема. Також ми виділили основні ідейно-тематичні особливості сучасної прози Республіки Корея, науково осмисливши знакові твори відомих авторів сучасності.
У другому розділі «Віддзеркалення національного світогляду в сучасній корейській малій прозі другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.» проаналізовано чинники формування корейського світогляду. Визначено, що корейський світогляд формувався під впливом географічних та історичних умов, релігійного синкретизму (буддизму та шаманізму), засад колективізму. Окремо розглянуто емоційно-світоглядні концепти хан (한, екзистенційний смуток) і чон (정, емоційна прихильність), які глибоко впливають на характер міжособистісних стосунків і художнє зображення людських почуттів у корейській літературі, а також концепцію им-ян (음양), яка відображає принцип гармонійної взаємодії протилежностей у природі та суспільстві, впливаючи на формування корейського світогляду та художніх образів у малій прозі. Проаналізовано також трансформацію традиційних світоглядних категорій у контексті глобалізації, ставлення корейців до мультикультуралізму та нові моделі соціальної взаємодії в літературних творах. У висновку підкреслюється, що корейський світогляд базується на балансі між традицією і відкритістю до нового.
У третьому розділі «Морально-етичні домінанти корейського етносу, відображені у корейській малій прозі другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.» досліджено вплив етико-філософського вчення Конфуція, що значною мірою визначило соціальні та морально-етичні орієнтири корейського суспільства. Було детально розглянуто концепцію «трьох принципів взаємин та п’яти чеснот» (삼강오륜), що регулює відносини між владою та громадянами, батьками та дітьми, чоловіками та жінками, а також як такі стосунки та їх переосмислення знайшли відображення у корейській літературі. З приходом індустріалізації відбулись зміни морально-етичних орієнтирів, а найбільш прикметною рисою цього періоду стала втрата цінності індивіда в суспільстві. Персонажі оповідань нерідко розриваються між індивідуальним ідеалом та соціальною реальністю. У розділі увагу також приділено поняттю хьо (효, синівська пошана), ставленню до жінки та комунікативній культурі спілкування, у якій підкреслюється гармонія у стосунках.
Окрім цього, у роботі було розглянуто еволюцію проблематики й визначено загальні теми, спільні для творів певних періодів. У зв’язку зі швидкими темпами індустріалізації, модернізації, вестернізації та глобалізації значного поширення набули теми самотності людини, відчуження, втрати моральних орієнтирів. Унаслідок змін у суспільстві послаблюється традиційна жорстка ієрархічна система стосунків, що знаходить відображення у низці творів. Зокрема, це проявляється у зміні сімейних цінностей, зниженні авторитету батька, конфлікті між поколіннями, трансформації ставлення до жінок.
Результати дослідження сприяють глибшому розумінню корейської малої прози як відображенню національного світогляду та морально-етичних норм суспільства. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що викладений матеріал може стати основою для подальших досліджень літературної спадщини Республіки Корея ХХ–ХХІ ст.. До українського наукового обігу залучається аналіз значного корпусу художніх та культурологічних текстів. Дослідження дає багатий фактичний і теоретичний матеріал для подальших наукових розвідок, присвячених творчості окремих корейських авторів і загалом літературного розвитку Республіки Корея.
Науково-практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні монографій і статей з історії та критики сучасної корейської літератури, для читання курсу з історії сучасної корейської літератури, а також для дослідження літературних процесів у країнах Сходу загалом, окрім цього для складання курсу лекцій з історії літератур країн Сходу.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення взаємодії традиційних світоглядних та морально-етичних домінант із сучасними соціокультурними змінами другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. у корейській малій прозі. Аналіз цих процесів дозволяє виявити вплив глобалізації на трансформацію корейської національної ідентичності та продемонструвати роль літератури у відображенні суспільних змін.
Наукова новизна полягає у тому, що пропонована дисертаційна робота є першим у вітчизняному сходознавстві досвідом комплексного наукового дослідження літератури Республіки Корея другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст., а саме: окреслено процес становлення та еволюції малої прози, встановлено ідейно- тематичні та стильові особливості корейської прозової літератури в еволюційному процесі, проаналізовано репрезентативні оповідання та новели письменників Республіки Корея, окремі з них – вперше. Окрім цього, розвинено та структуровано наявні дослідження духовно-моральних засад, світосприйняття та світорозуміння корейців, без яких неможливе розуміння різних проявів корейської культури, у тому числі літератури.
У першому розділі «Жанрова парадигма корейської малої прози (діахронічний та синхронічний аспекти)» проведено комплексний аналіз жанровизначальних чинників малої прози у вітчизняному та європейському трактуванні. Окрім цього схарактеризовано теоретичні засади дослідження прози, закладені у працях корейських літературознавців: Хан Синока, Хьон Ґірона, Квон Йонміна, Чо Доніля; окреслено різні погляди на виокремлення тематичних та жанрових видів прози, малих форм зокрема. Також ми виділили основні ідейно-тематичні особливості сучасної прози Республіки Корея, науково осмисливши знакові твори відомих авторів сучасності.
У другому розділі «Віддзеркалення національного світогляду в сучасній корейській малій прозі другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.» проаналізовано чинники формування корейського світогляду. Визначено, що корейський світогляд формувався під впливом географічних та історичних умов, релігійного синкретизму (буддизму та шаманізму), засад колективізму. Окремо розглянуто емоційно-світоглядні концепти хан (한, екзистенційний смуток) і чон (정, емоційна прихильність), які глибоко впливають на характер міжособистісних стосунків і художнє зображення людських почуттів у корейській літературі, а також концепцію им-ян (음양), яка відображає принцип гармонійної взаємодії протилежностей у природі та суспільстві, впливаючи на формування корейського світогляду та художніх образів у малій прозі. Проаналізовано також трансформацію традиційних світоглядних категорій у контексті глобалізації, ставлення корейців до мультикультуралізму та нові моделі соціальної взаємодії в літературних творах. У висновку підкреслюється, що корейський світогляд базується на балансі між традицією і відкритістю до нового.
У третьому розділі «Морально-етичні домінанти корейського етносу, відображені у корейській малій прозі другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.» досліджено вплив етико-філософського вчення Конфуція, що значною мірою визначило соціальні та морально-етичні орієнтири корейського суспільства. Було детально розглянуто концепцію «трьох принципів взаємин та п’яти чеснот» (삼강오륜), що регулює відносини між владою та громадянами, батьками та дітьми, чоловіками та жінками, а також як такі стосунки та їх переосмислення знайшли відображення у корейській літературі. З приходом індустріалізації відбулись зміни морально-етичних орієнтирів, а найбільш прикметною рисою цього періоду стала втрата цінності індивіда в суспільстві. Персонажі оповідань нерідко розриваються між індивідуальним ідеалом та соціальною реальністю. У розділі увагу також приділено поняттю хьо (효, синівська пошана), ставленню до жінки та комунікативній культурі спілкування, у якій підкреслюється гармонія у стосунках.
Окрім цього, у роботі було розглянуто еволюцію проблематики й визначено загальні теми, спільні для творів певних періодів. У зв’язку зі швидкими темпами індустріалізації, модернізації, вестернізації та глобалізації значного поширення набули теми самотності людини, відчуження, втрати моральних орієнтирів. Унаслідок змін у суспільстві послаблюється традиційна жорстка ієрархічна система стосунків, що знаходить відображення у низці творів. Зокрема, це проявляється у зміні сімейних цінностей, зниженні авторитету батька, конфлікті між поколіннями, трансформації ставлення до жінок.
Результати дослідження сприяють глибшому розумінню корейської малої прози як відображенню національного світогляду та морально-етичних норм суспільства. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що викладений матеріал може стати основою для подальших досліджень літературної спадщини Республіки Корея ХХ–ХХІ ст.. До українського наукового обігу залучається аналіз значного корпусу художніх та культурологічних текстів. Дослідження дає багатий фактичний і теоретичний матеріал для подальших наукових розвідок, присвячених творчості окремих корейських авторів і загалом літературного розвитку Республіки Корея.
Науково-практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні монографій і статей з історії та критики сучасної корейської літератури, для читання курсу з історії сучасної корейської літератури, а також для дослідження літературних процесів у країнах Сходу загалом, окрім цього для складання курсу лекцій з історії літератур країн Сходу.
Бібліографічний опис :
Налімова А.О. Симбіоз світоглядних та морально-етичних домінант у корейській малій прозі другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. : дис. … доктора філософії (PhD) : 035 Філологія / наук. кер. Ю.С. Кузьменко. Київ, 2025. 208 с.
Ключові слова :
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.26 MB
Контрольна сума:
(MD5):eaa089f7163238ef86cd69eae195ab34
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND