Сексизм і ґендерні упередження в медіадискурсі XXI сторіччя

Бакалаврську роботу присвячено дослідженню сексизму в сучасному українському рекламному просторі. Охоплено історичні витоки сексизму, види й головні ознаки цього явища. Основними темами є еротизація, комодифікація, фейсизм і мачизм, які негативно впливають на сприйняття жінок у суспільстві. Розглянуто методи зменшення сексистських проявів і підвищення ґендерної чутливості в рекламі для створення рівноправного суспільства.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю формування морального й гуманного медіапростору, який не матиме на меті принизити людину за її стать. Новизна дослідження полягає у всебічному аналізі сексистських проявів у рекламному дискурсі України й англомовних країн.
Об’єктом дослідження є рекламний дискурс України та англомовних країн. Предметом дослідження є медіа як соціокультурне явище в Україні, Сполучених Штатах Америки й Великобританії, яке впливає на суспільні норми. Метою дослідження є виявлення основних видів сексизму, оцінка їхнього впливу на суспільство, а також розробка стратегій для зменшення проявів ґендерної нерівності.
Завдання дослідження: визначення поняття та видів сексизму; дослідження історичних витоків і розвитку сексизму в Україні; дослідження прикладів ґендерної дискримінації в українській та англомовній рекламі; оцінка негативних наслідків використання сексизму; аналіз редакторських способів придушення сексизму; визначення стратегій боротьби з ґендерними стереотипами.
Серед результатів дослідження можна виокремити такі найважливіші: сексистські матеріали значно впливають на формування ґендерних стереотипів і суспільних норм; негативний вплив сексизму проявляється в обмеженні можливостей жінок, зниженні їхньої самооцінки, підтримці ґендерної нерівності; проаналізований вплив радянської ідеології на формуванні
ґендерних ролей; досліджено еволюцію ґендерних переконань від радянських часів до сьогодення; запропоноване впровадження більш суворих етичних кодексів для рекламної індустрії; рекомендовано проведення освітніх програм для підвищення обізнаності громадськості про негативні наслідки сексизму; розроблено стратегії для створення ґендерно чутливого рекламного дискурсу.
Методологічні підходи дослідження: контент-аналіз, дискурс-аналіз, порівняльний аналіз, аналіз документів і нормативно-правових актів.
Основні висновки: виявлено, що не лише сучасний український рекламний дискурс містить значну кількість сексистських елементів, як-от еротизація, об'єктивація, фейсизм і мачизм; сексистські рекламні матеріали мають суттєвий вплив на формування суспільних норм; для зменшення сексистських проявів у рекламі запропоновано організовувати освітні програми для підвищення обізнаності громадськості й розробляти стратегії для загартовування більш ґендерно чутливого рекламного дискурсу; аналіз досвіду європейських країн, як-от Великобританія, Франція та Іспанія, показав, що нормативне регулювання й громадські ініціативи можуть ефективно боротися з сексизмом у рекламі.

Зубець А. М. Сексизм і ґендерні упередження в медіадискурсі XXI сторіччя : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035.01 українська мова та література / наук. кер. О. Гапченко. Київ, 2024. 68 с.