Трансформація медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію України (2014-2024)

Братина З. О. Трансформація медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію України (2014-2024) : дис. ... доктора філософії : 061 Журналістика. Київ, 2026. 207 с.

Братина З. О. «Трансформація медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію України (2014-2024)». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю 061 «Журналістика». – Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2026.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена сукупністю взаємопов’язаних суспільно-політичних, безпекових і медіакомунікаційних чинників, що визначають роль журналістики у формуванні суспільного сприйняття євроатлантичної інтеграції України.
По-перше, євроатлантична інтеграція є ключовим стратегічним вибором України. Після 2014 року євроатлантична інтеграція перетворилася з декларативного зовнішньополітичного курсу на фундаментальний елемент державної безпекової стратегії України. У цих умовах саме медіа стали головним каналом пояснення, легітимації та суспільного осмислення цього вибору, що зумовлює необхідність наукового аналізу відповідних медіанаративів.
По-друге, журналістика стала відігравати вирішальна роль у формуванні суспільного сприйняття НАТО. Українські засоби масової інформації виступають не лише ретрансляторами офіційних повідомлень, а й активними виробниками смислів, інтерпретацій і наративів про євроатлантичну інтеграцію. Саме журналістські практики визначають тональність, рамки та глибину суспільного розуміння ролі НАТО, що робить аналіз медіанаративів важливим завданням журналістикознавства.
По-третє, відбулась корінна трансформація медіанаративів у контексті війни та безпекових викликів. Повномасштабна війна Росії проти України у 2022 році стала точкою радикального зламу медіадискурсу, змінивши семантику, емоційне забарвлення та функціональне навантаження медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію. Це актуалізує потребу в комплексному аналізі того, як війна вплинула на журналістські інтерпретації євроатлантичного курсу держави.
По-четверте, існує значний дефіцит комплексних журналістикознавчих досліджень медіанаративів євроатлантичної інтеграції України. Попри наявність численних політологічних і безпекових досліджень проблеми євроатлантичної інтеграції України, питання трансформації медіанаративів у межах журналістикознавства залишається недостатньо систематизованим. Це зумовлює наукову потребу у спеціалізованому дослідженні, орієнтованому саме на медіатексти та журналістські практики.
По-п’яте, практичною значущістю досліджень медіанаративів для розвитку сучасної української журналістики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення журналістських стандартів висвітлення тематики євроатлантичної інтеграції, розвитку журналістики пояснення та аналітичних форматів, а також у навчальному процесі підготовки майбутніх журналістів.
Мета дослідження - виявити закономірності формування, інституціоналізації та трансформації медіанаративів євроатлантичної інтеграції України в українських засобах масової інформації у 2014–2024 роках та визначити їх роль у формуванні суспільного сприйняття євроатлантичного курсу держави.
Об’єкт дослідження - євроатлантична інтеграція України. Предмет дослідження - трансформація медіанаративів євроатлантичної інтеграції України в українських засобах масової інформації у 2014–2024 роках.
Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів журналістикознавчого аналізу, застосування яких дало змогу комплексно дослідити трансформацію медіанаративів євроатлантичної інтеграції України у 2014–2024 роках. У першу чергу це – наративний метод, дискурс-аналіз, фрейм-аналіз, контент-аналіз, порівняльно-історичний метод і метод узагальнення та типологізації.
Результати дослідження мають наукову новизну і конкретизуються за логіко-структурною схемою викладення матеріалу такими положеннями.
Так, у підрозділі 1.1. «Євроатлантична інтеграція України в системі сучасних медіа комунікацій» доведено, що медіанаратив євроатлантичної інтеграції України є багаторівневою журналістською смисловою конструкцією, яка формується через взаємодію наративних, дискурсних, фреймових і жанрово-форматних механізмів медіакомунікації та виконує інтерпретаційну, легітимаційну й смислотворчу функції у публічному представленні стратегічного зовнішньополітичного курсу держави; встановлено, що медіа не лише відображають інтеграційні процеси, а структурно моделюють їх суспільне розуміння.
У підрозділі «1.2. Методологічні підходи до аналізу медіанаративів у журналістикознавстві» обґрунтовано комплексну методологічну модель журналістикознавчого аналізу медіанаративів інтеграційної тематики, що поєднує наративний аналіз, дискурс-аналіз, фрейм-аналіз, жанрово-форматний та сегментний медіасистемний підходи; доведено, що саме багатометодна аналітична рамка дозволяє виявляти структурні трансформації медіанаративів у динаміці суспільно-політичних і безпекових змін.
У Розділі 2, п. 2.1. «Формування медіанаративів євроатлантичного курсу України в умовах суспільно-політичної трансформації (2014–2016)» встановлено, що у період 2014–2016 років відбулася наративна перебудова медійного образу євроатлантичної інтеграції — від маргіналізованого та стереотипізованого сюжету до домінантної безпеково-цивілізаційної рамки, що супроводжувалася деконструкцією пострадянських медіастереотипів, формуванням нової символічної моделі образу НАТО та переходом журналістських форматів від полемічно-емоційних до пояснювально-аргументативних.
У Розділі 2, п. 2.2. «Інституціоналізація медіанаративів євроатлантичної інтеграції в українських ЗМІ (2017–2021)» доведено, що у 2017–2021 роках відбулася інституціоналізація медіанаративів євроатлантичної інтеграції, яка проявилася у стабілізації термінологічної та сюжетної архітектури інтеграційного дискурсу, зростанні ролі експертної та пояснювальної журналістики, переході до прагматично-процедурних моделей висвітлення та формуванні структурованої медійної репрезентації стандартів, сумісності й механізмів співпраці.
У третьому розділі, п. 3.1. «Воєнно-безпековий вимір медіанаративів євроатлантичної інтеграції України» вперше доведено, що повномасштабна війна 2022–2024 років спричинила операційно-безпекову трансформацію медіанаративів євроатлантичної інтеграції, що виявляється у злитті воєнного та інтеграційного дискурсів, переході до операційної та процедурної моделі репрезентації партнерства, домінуванні експертно-пояснювальних форматів, мультимодальної аргументації та практико-орієнтованих сюжетів сумісності й безпекової координації.
Також у п. 3.2. «Типологія та структурні моделі медіанаративів євроатлантичної інтеграції в українському медіа просторі воєнного періоду» вперше змодельовано сегментну типологію медіанаративів євроатлантичної інтеграції у воєнному медіапросторі України, з виокремленням координаційно-консолідованої, пояснювально-публічної, аналітично-інтерпретаційної, конкурентно-державницької, регуляторно-стандартної, пояснювально-критичної та контрнаративної екстериторіальної моделей; доведено, що тип медіасегмента та редакційна модель визначають структуру аргументації, жанрову форму і спосіб інтерпретації інтеграційних процесів, що дозволяє описати медіадискурс інтеграції як багаторівневу модельно-диференційовану систему.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості їх використання в науково-освітній, професійно-журналістській та прикладній комунікаційній діяльності. Сформовані у дисертації ідеї та висновки можуть використовуватися у процесі викладання лекційних курсів і спецкурсів з журналістики, у розвитку журналістики пояснення та аналітичних форматів у жанрах публіцистики, лонгрідів і спеціальних медіапроєктів, орієнтованих на підвищення рівня суспільного розуміння безпекових процесів. Окрім цього, висновки дисертації можуть бути використані експертами у сфері медіакомунікацій і стратегічних комунікацій для оцінювання ефективності медіависвітлення євроатлантичної інтеграції України, а також для коригування інформаційних кампаній і комунікаційних стратегій у безпековій сфері.

Ключові слова: медіанаратив, журналістика, оборонна журналістика, воєнна журналістика, стратегічні комунікації, НАТО, Європейський Союз; євроатлантична інтеграція, інформаційна політика, інформаційна безпека, дезінформація, цифрові медіа, комунікаційні стратегії, демократичні цінності, суспільна стійкість.