Психологічні чинники просування особистого бренду психолога
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 грудня 2025 р.
Автор(и) :
ПОНОМАРЕНКО, Євгенія
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
22
ISSN :
2518-1378
Початкова сторінка :
59
Кінцева сторінка :
67
Цитування :
[APA 7] ДЕМБИЦЬКА, Н., & ПОНОМАРЕНКО, Є. (2025). Психологічні чинники просування особистого бренду психолога. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 59–67. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).6
[ДСТУ] ДЕМБИЦЬКА Н., ПОНОМАРЕНКО Є. Психологічні чинники просування особистого бренду психолога. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology. 2025. Т. 2, № 22. С. 59—67. DOI: 10.17721/BPSY.2025.2(22).6 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Сьогодні психологи все частіше обирають шлях створення та просування власного бренду у соціальних мережах. Причому це стосується як початківців, так і професійних фахівців з багаторічним досвідом ведення власної практики. З одного боку, це спричинено сучасними трендами, ринковими умовами та цифровою трансформацією навколишнього середовища. З іншого боку, особистий бренд відкриває широкі можливості для реалізації власних амбіцій психолога: легше проводити різного роду дослідження, доносити власну експертну думку до аудиторії, організовувати і запускати власні тренінги та інші продукти. Варто відмітити, що розширення аудиторії також впливає на кількість клієнтів та дохід психолога. Тому побудова особистого бренду — це не лише шлях до популярності, а й важлива форма самореалізації. Метою статті є висвітлення результатів дослідження психологічних чинників просування особистого бренду психолога у соцмережах.
Методи. Використано методику діагностики самоцінності (Н. Миколенко, Б. Плекай), методику визначення ясності Я-концепції (Т. Кемпбелл, адаптація І. Шемелюка), методику оцінки рівня толерантності до невизначеності (С. Баднер, адаптація Г. Солдатової) та шкалу резильєнтності Коннора–Девідсона (CD-RISC-10, адаптація З.Кіреєвої, О. Односталко, Б. Бірон), авторська анкета для вивчення здатності психолога ефективно просувати власний бренд. Вибірку становило 62 психолога (N = 62), з яких 58 жінок та 4 чоловіка. Усі учасники брали участь в обстеженні добровільно, з усвідомленою згодою.
Результати. Було виявлено, що 18,0% респондентів мають проблеми з самоцінністю. Серед найбільш поширених проблем - занижене самоприйняття та соціальне відчуження (по 10,0%), які ускладнюють формування стійкої професійної ідентичності. 66,0% респондентів мають рівень резильєнтності вище середнього, що вказує на загальну емоційну стійкість і здатність до адаптації в умовах стресу чи невизначеності. Виявлено зв’язок між рівнем резильєнтності та рівнем доходу фахівців. Опитуванні мають переважно середній рівень ясності Я-концепції, ближче до високої, що свідчить про поширеність цього стану серед опитуваних. У 2,0% опитуваних із середнім рівнем, ближчим до низького, кількість підписників не перевищує 2 тисяч, навіть при наявності семирічного досвіду ведення соціальних мереж.
Висновки. Найбільший вплив на просування особистого бренду в соцмережах мають самоцінность, ясность Я-концепції та резильєнтность. Толерантнысть до невизначеності сама по собі не є вирішальною для досягнення високих результатів у сфері онлайн просування. Хоча не виключається її можливий вплив на швидкість просування особистого бренду психолога в соцмережах.
Методи. Використано методику діагностики самоцінності (Н. Миколенко, Б. Плекай), методику визначення ясності Я-концепції (Т. Кемпбелл, адаптація І. Шемелюка), методику оцінки рівня толерантності до невизначеності (С. Баднер, адаптація Г. Солдатової) та шкалу резильєнтності Коннора–Девідсона (CD-RISC-10, адаптація З.Кіреєвої, О. Односталко, Б. Бірон), авторська анкета для вивчення здатності психолога ефективно просувати власний бренд. Вибірку становило 62 психолога (N = 62), з яких 58 жінок та 4 чоловіка. Усі учасники брали участь в обстеженні добровільно, з усвідомленою згодою.
Результати. Було виявлено, що 18,0% респондентів мають проблеми з самоцінністю. Серед найбільш поширених проблем - занижене самоприйняття та соціальне відчуження (по 10,0%), які ускладнюють формування стійкої професійної ідентичності. 66,0% респондентів мають рівень резильєнтності вище середнього, що вказує на загальну емоційну стійкість і здатність до адаптації в умовах стресу чи невизначеності. Виявлено зв’язок між рівнем резильєнтності та рівнем доходу фахівців. Опитуванні мають переважно середній рівень ясності Я-концепції, ближче до високої, що свідчить про поширеність цього стану серед опитуваних. У 2,0% опитуваних із середнім рівнем, ближчим до низького, кількість підписників не перевищує 2 тисяч, навіть при наявності семирічного досвіду ведення соціальних мереж.
Висновки. Найбільший вплив на просування особистого бренду в соцмережах мають самоцінность, ясность Я-концепції та резильєнтность. Толерантнысть до невизначеності сама по собі не є вирішальною для досягнення високих результатів у сфері онлайн просування. Хоча не виключається її можливий вплив на швидкість просування особистого бренду психолога в соцмережах.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.11 MB
Контрольна сума :
(MD5):2c9802a88ae83b5b28c20ca365769b56
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International