ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ МІСТ: ОСМИСЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЗАРУБІЖНОГО ДИСКУРСУ

MEZENTSEVA, N., PALCHUK, M. (2016). URBAN PUBLIC SPACES: UNDERSTANDING THROUGH THE PRISM OF FOREIGN DISCOURSE. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya, 76, 19–26. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2016.76.19-26

Сучасне місто фокусує перетин складних, неоднозначних, багатовимірних суспільних процесів. Вони проявляються в різних аспектах його функціонування на таких зрізах як населення (особа, громада, мешканці), політика, економіка, та мають часові і просторові особливості. Певною мірою унікальним елементом з точки зору функціонування і розвитку міст, де одночасно акумулюються результати всіх процесів міських трансформацій, є публічний простір. Як порівняно новий об’єкт дослідження міські публічні простори привернули до себе увагу соціологів, урбаністів та архітекторів з 90-х років ХХ ст. З того часу у зарубіжних публікаціях було представлено значне розмаїття теоретичних, методичних та прикладних підходів до розуміння та вивчення публічних просторів, напрямків їх трансформацій. Дослідження підтвердили, що публічні простори не характеризуються безмісцевістю, а визначаються у своєму формуванні та функціонуванні місцевими традиціями та культурою, наявними ресурсами, формами регулювання. Водночас, всім їм притаманні певні загальні функції, властивості, трансформації та їх наслідки. Для розуміння сутності публічних просторів та визначення напрямків їх суспільно-географічного дослідження необхідно проаналізувати сучасні зарубіжні концептуальні засади, ознайомитись із результатами їх дослідження в постсоціалістичних країнах, де тривалий час функції публічних просторів були значною мірою контрольованими та обмеженими. В статті представлено огляд зарубіжних концепцій публічних просторів міст з метою виділення основних підходів, напрямів та завдань суспільно-географічних досліджень міських публічних просторів в Україні.